Ровена
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною лицаря Айвенго.
Ребека
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”. Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків. Мета Ребекки — допомагати іншим, підтримувати слабких. Сама Ребека щира i готова до самопожертви. Також требя вiдзначити її надзвичайну мужнiсть i витримку, умiння вiрити та сподiватися на краще.
Объяснение:
...
Родился пес Хатико в ноябре 1923 года в японском городе Акита. Вскоре после своего рождения он был подарен профессору Хидэсабуро Уэно, который и дал ему имя — Хатико, что в переводе означает «восьмой». Почему именно такое имя? Дело в том, что Хатико стал 8-ой по счету собакой профессора.
Хатико рос очень верным псом и всегда и везде следовал за профессором. Пес провожал своего хозяина на работу и точно в срок приходил его встречать на то же место. Такая удивительная преданность этой собаки в будущем всех представителей ее породы (Акита-ину) сделает символами преданности и верности.
В мае 1925 года от инфаркта умер Хидэсабуро Уэно. Тогда Хатико уже исполнилось полтора года.И он продолжал ждать своего хозяина… Каждый день он приходил на станцию Сибуя, как и раньше, и ждал профессора до самых сумерек. А ночевал Хатико на крыльце своего родного дома, который был наглухо закрыт…
Не шути ты друг со мной
Если будешь ты грубить
Не смогу я не побить