ответ:
мазепа чудесно подходил на роль романтического героя байронического типа. «его , основанная на экзотических реалиях, содержала сюжет несчастной любви и жестокого наказания. бесконечный галоп коня является вместе с тем орудием судьбы, которая готовила мазепу к большим политическим свершениям. даже окончательное поражение гетмана приносит ему дополнительный нимб мученичества», - отмечал польский исследователь я. островский. в образе мазепы заметны и черты специфично байронического героя: это бунтарь, «благородный преступник», который, бросает вызов обществу, его законам и моральным нормам и получает наказание. сюжетная ситуация, положенная в основу его любовной , аналогична ситуациям, которые разворачиваются в «восточных поэмах» байрона. но сначала давайте ознакомимся с оценкой поэмы . как и в «шильйонском узнике», в отличие от большинства восточных поэм, поэт старается воссоздать, прежде всего, настроения, а не сюжет.
удается и центральный образ, двойной, ведь мазепа показан и в юности, и в старости. причем мазепа-гетман не просто более богатая и интересная натура, чем мазепа-любовник. перед нами два разных характера. образ украины в поэме состоит из деталей портрета и натуры старика гетмана, из романтических картин природы и даже из образа дикого, необъезженного коня, который, принес мазепу на украину, добравшись до своей земли, услышав ржание родных табунов, падает мертвый. поэма "мазепа" - последнее из произведений о сильной личности «байронического» типа. но написанная в новых для поэта условиях - в эпоху творческой зрелости, она много чем отличается от восточных поэм.
во-первых, ее герой - не выдуманная загадочная фигура, а известная личность, которая жила и действовала в относительно недавнее время, была в сложных и противоречивых отношениях с такими вельможами, как польский король ян казимир, шведский король карл xii, царь петр і. одному он будет служить в молодые года, со вторым будет союзником в войне против третьего.
во-вторых, вопреки всем испытаниям и страданиям, вопреки всем крутым поворотам, которые обожгли судьбу украинского героя, он не впал в отчаяние, не погиб, а, ведомый железной волей и мечтой о независимой украине, стал ее гетманом. в отличие от большинства тех, кто воссоздавал в художественных формах фигуру украинского деятеля, байрон изображает мазепу с симпатией, как человека смелого характера и могущественной воли, фигуру безусловно романтическую и титаническую, но отнюдь не мрачно-демоническую, совсем не таким, как пушкинский старый мазепа в «полтаве» или юный королевский паж в трагедии юлиуша словацкого, так как и польский поэты, исходя из национальных оценок роли мазепы, относились к нему необъективно, изображая его предателем, жестоким честолюбцем, неверным любовником и т.п.
у байрона не могло быть национальных предубеждений, и он изобразил в поэме своего героя более объективного. вы уже обратили внимание на то, что сегодня на уроке у нас два ключевых слова: мазепа и украина. именно в таком ракурсе мы и будем говорить дальше. в своеобразной поэтической байрона украина принадлежит к особенно романтическому миру, обозначенному довольно условным названием "восток". самые существенные признаки этого мира - близость к "естественному состоянию" и контраст относительно европейской буржуазной цивилизации. как и много других романтиков, байрон восхищался нетронутой природой, стихийной и дикой, на которую еще не наложила отражения "фальшивая цивилизация", и поэтизировал ее. именно такой представлялась ему украина, ее безграничные степи, о которых он пишет не без своеобразной патетики: там "ни человек, ни зверь не оставили следов, не видно там человеческого труда среди пустынных пространств, роскошных в своей дикости".
ответ:
українська література
10 клас
іван нечуй-левицький «кайдашева сім’я»
панас мирний «хіба ревуть воли, як ясла повні» (1, 4 частини)
іван карпенко-карий «мартин боруля»
іван франко «гімн» («замість пролога»), «сікстинська мадонна», «ой ти, дівчино, з горіха зерня», «чого являєшся мені», «легенда про вічне життя», «мойсей», «сойчине крило»
михайло коцюбинський «intermezzo», «тіні забутих предків»
ольга кобилянська «іmpromtu phantasie», «valse melancolique»
василь стефаник «камінний хрест»
леся українка (лариса косач) «contra spem spero! », «слово, чому ти не твердая криця…», «мріє, не зрадь», «стояла я і слухала весну…», «лісова пісня»
микола вороний «блакитна панна», «інфанта»
олександр олесь (о. кандиба) «з журбою радість », «чари ночі», «о слово рідне! орле », «по дорозі в казку»
володимир винниченко «момент»
11 клас
павло тичина «арфами, », «о панно і», «ви знаєте, як липа », «одчиняйте двері…», «пам’яті тридцяти»
максим рильський «солодкий сві», «у теплі дні збирання винограду»
євген плужник «вчись у природи творчого », «ні а човен – як срібний »
микола хвильовий (м. фітільов) - «я (романтика)»
юрій яновський «майстер корабля»
валер’ян підмогильний - «місто»
остап вишня (павло губенко) - «моя автобіографія», «сом», «письменники»
микола куліш «мина мазайло»
богдан-ігор антонич - «зелена євангелія», «різдво», «коляда»
осип турянський «поза межами болю»
євген маланюк «уривок з поеми», «напис на книзі вірші»
іван багряний ( і.лозов’ягін) «тигролови»
олександр довженко «щоденник» (періоду війни), «зачарована десна»
василь симоненко «задивляюсь у твої зіниці…», «я…»
дмитро павличко «два кольори», «я стужився, мила, за тобою…»
іван драч - « про соняшник»
микола вінграновський «у синьому небі я висіяв ліс»
ліна костенко «страшні слова, коли вони мовчать…», «хай буде легко. дотиком пера…», «недумано, негадано…», «по сей день посейдон посідає свій трон…», «маруся чурай»
василь стус «крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «господи, гніву пречистого…»
олесь гончар «модри камень»
григір тютюнник «три зозулі з поклоном»
зарубіжна література
10 клас
данте аліґ’єрі «божественна комедія» (пекло, і, v)
вільям шекспір «гамлет»
ернст теодор амадей гофман «крихітка цахес на прізвисько цинобер»
волт вітмен «листя трави» (1-2 уривки за вибором учителя)
стендаль «червоне і чорне»
густав флобер «пані боварі»
оскар вайльд «портрет доріана грея»
шарль бодлер «квіти зла» («альбатрос», «відповідності», «вечорова гармонія»).
поль верлен «поетичне мистецтво», «осіння пісня».
артюр рембо «голосівки», «моя циганерія».
моріс метерлінк «синій птах».
ромен гарі «повітряні змії».
паоло коельйо «алхімік»
тумас йоста «транстремер»
мо янь «геній»
сью таунсенд цикл творів про адріана моула (один за вибором учителя)
ніл річард маккіннон ґейман «чому наше майбутнє залежить від читання» або «кораліна»
йоанна яґелло «кава з »
11 клас
йоганн вольфґанґ ґете «фауст» (і частина), останній монолог фауста (іі частина)
франц кафка «перевтілення»
ґійом аполлінер «зарізана голубка й водограй», «міст мірабо»
райнер марія рільке «згаси мій зір…», «орфей, еврідіка, гермес», збірка «сонети до орфея»
федеріко ґарсіа лорка (1898 – 1936). «про царівну місяцівну», «гітара».
джордж оруелл (ерік артур блер, 1903 – 1950). «скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя), жупанського
бертольт брехт (1898 – 1956). «матінка кураж та її діти».
генріх белль «подорожній, коли ти прийдеш у спа…»
пауль целан «фуга смерті»
ернест міллер гемінґвей «старий і море»
ґабріель ґарсіа маркес «стариган із крилами»
ясунарі кавабата «тисяча журавлів»
милорад павич «скляний равлик»
хуліо кортасар «менади»
таїр халілов «до останнього подиху»
даніель пеннак «усе для людожерів»
стівен едвін кінґ «мораль»
джон майкл ґрін «провина зірок»
маркус френк зузак «крадійка книжок»
объяснение:
В художественном мире Чехова нет сверхличной ценности, что и становится главным источником трагизма в жизни его героев.