Дракок у кожного асоціюється з страшним звіром, але прочитавши цей твір і зрозумівши самопожертву Грицька, здається що це досить добра істота, яка готова на смерть зароди друга та рідного міста Люботина. Чого не скажиш про князя, який не цінував дружби дракона і влаштував те побоїще. Можна було й іншими доньку жаміж видати, другі традиції він нецінував. Але князь пошкодував за свій вчинок, що правда то було уже після драконової загибелі і нічого вже не повернути. Висновок з цього твору можна винести такий: треба бути далекоглядним, що князь не розумів що у бою дрокона вбють, до нього не дійшло що смерть Грицька буде на його совісті. Порівнявши ці два персонажі можна легко зрозуміти хто людина , а хто дракон.
Конец!