1.Она чувствует тоску и унылость и такой же была её речь и выражение лица. Но после получения любви её чувства, речь и выражение лица полностью преобразовались.
2.В этом эпизоде показывают настоящие чувства Снегурочки, ведь без love нету и чувств. Благодоря весне и её венку Снегурочка хоть что-то почувствовала, перед своей гибели.
3.Без этого эпизода мы бы не узнали как тоскут Снегурка. "Родимая в слезах тоски и горя"
Не узнали бы, что весна ей Садятся на скамейку, Весна надевает венок)"
И не узнали настоящих чувств Снегурочки
"Выходит девицой с душой счастливой
Объяснение:
На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність.
Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності.
Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
