Подорожуючи з духами Минулого, Теперішнього і Майбутнього, Скрудж починає розуміти, як багато він втратив у житті, і головне — перестав дивитися на світ як дитина, перестав радіти і перестав давати радість іншим. Час невблаганно іде, приходить смерть. Як про нього згадають люди? Тільки назвуть "старим скнарою".
І Скрудж починає розуміти, що гроші — це не головне в житті. "Звичайно, добре слово, привітний усміх грошей не коштує; але часом добре слово — дорожче нам від великих коштів", — так думає тепер Скрудж. Тобто він починає бачити у своїх ближніх, — навіть у тих, хто не має ні грошей, ні долі, — таких самих людей, як він сам. І дивна річ — він став почуватися щасливим: "Я почуваю себе легким, як пушинка; щасливим, як ангел, веселим, як школяр; у мене голова крутиться, як у п'яного... Ой, який же я щасливий!"
Скрудж зрозумів нарешті, що щастя в тому, щоб приносити добро людям. Ось чому він перероджується.далі у Діккенса все відбувається, як у казці: "Скрудж став таким добрим другом, добрим господарем і доброю людиною, що навряд чи й був другий такий у доброму старому Лондоні або в якому іншому доброму місті в доброму старому світі".
1. Кого знайшли Павлуша з Явою в криниці? Як його назвали та урятували?( Собаку, назвали Собакевич, лізли в колодязь, щоб
урятувати)
2. Які приналежності взяли з собою
Ява і Павлуша на бій з "биком"? ( Дамський капелюшок, який залишився у спадок від однієї дачниці проте був завеликий, та червоний КИЛИМОК, який висів над Павлушиним ліжком, на ньому були наальовані Цюця, Ґава та рева)
3. Як називало ціле село Яву ти
Павлушу? (Гангстери,, орли, соколи) 4.Що "дав потримати" Невідомий, з 13
квартири? (Годинник
5. Куди бiльш за все мріяли Ява з Павлушою поїхати ( Табір ба березі моря)
2)Самым ранним вестником лета являлся полосатый мешок... с грудой парусиновых курточек и штанишек.
3)... важным ― признаком весны-лета было: Маляр приходил выставлять рамы: ― «впущать весну» , ― и наводить ремонт.
4)пел.. . про темный лес... казался мне очень страшным.
5) Маляр... завалился спать на крыше.
6)Васька от нечего-делать принялся щекотать соломинкой голые маляровы пятки.
7)Васька... выкрасил маляру пятки.. .
8) Васька... затянул под самым маляровым ухом песенку.
9)Маляр.. . повернулся набок и выкрасился.
10)Маляр оттрепал Ваську но сделался нашим другом.
11)Он пропел нам песенку ...про «темную ноченьку, осеннюю» , и про «березыньку» и еще ― про «поле чистое» .
12)...на ранней моей поре, ― впервые, может быть, ― почувствовал я силу и красоту народного слова русского, мягкость его и ласку, и раздолье.