В городе скучно, грязно и пыльно. Там грубые, вульгарные, часто пьяные люди окружали Петьку. У мальчика не было детства, он работал, выслушивая только ругань и упрёки. Жил в плохих условиях, без матери. В деревне всё по-другому: там вольная жизнь, свежий воздух, купание и рыбалка, прогулки целыми днями, и никакой работы. Там рядом мать, люди добрые и приветливые.
Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку хухи-моховинки, кинув сокирою, щоб убити хуху, та тільки поранив їй ніжку. але після того як хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. фантастичні істоти в казці — хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та хо, зокрема хо-суковик, лісовик добро і зло в казці «хуха-моховинка» носії добра в казці — хухи та хо. носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. та василь королів-старий розриває коло зла. коли дідові потрібна була , хуха-моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. у казці «хуха-моховинка» королева-старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. опис зовнішності хухи-моховинки хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.хуха маленька як кошенятко.вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди .ще вона дуже працьовита. «як і всі інші хухи, моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають хухи. моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «була вона й сама пухка, як мох. мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». чого вчить казка»хуха-моховинка»? казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. слід пам’ятати слова з біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. і тоді добро повернеться.
Лови ;) Что я знаю о войне? Я родился/ась после войны. Мне не дано познать те ужасы, что происходили на ней, я никогда не испытаю того страха, что испытали люди того времени. Все, что я знаю, рассказали мне старые фильмы да учитель истории. Наверное, это и к лучшему, потому что с самого раннего детства я понял/а одну самую важную, на мой взгляд, вещь: война не ведет к сиюминутному счастью и процветанию. Спустя многие десятилетия после окончания войны, она будет отзываться незаживающими ранами в душах людей... Я знаю о войне не так уж и много, но одно я знаю точно : я никогда и никому не пожелаю войны.
В деревне всё по-другому: там вольная жизнь, свежий воздух, купание и рыбалка, прогулки целыми днями, и никакой работы. Там рядом мать, люди добрые и приветливые.