М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
bekkalvina2405
bekkalvina2405
29.11.2022 00:57 •  Литература

Написать сочинение на тему: печорин и ! сравнительная характеристика. заранее

👇
Ответ:
Vymnuk228
Vymnuk228
29.11.2022

онегин и печорин - яркие, колоритные персонажи. онегин - персонаж романа а. пушкина "евгений онегин, печорин является главным действующим лицом романа "герой нашего времени" м. лермонтова. так что же в них общего и разного? однозначно, оба персонажа весьма схожы. онегин как и печорин персонаж нового времени. они не есть членами    банальной картины их современности.онегин - молодой светский щеголь, устав от развлечений он ищет новых впечатлений. в этом вопросе печорин с ним обсолютно схож. оба они смертельно скучают в вихре светских развлечений, разочаровавшись в жизни они ищут новую стезь жизни. еще одна общая черта - всеразрушающий  характер. примеров тому много, с обоих сторон. онегин в этом вопросе обрек на несчастье своего друга ленского, мало того, что он поверг его в пучину ревности, отчаяння и безвиходности, он ко всему этому присовокупил и его смерть. хотя, быть может, для такой романтичной личности как ленський, окончить смерть в дуельном поединка, за свою честь, это идеальная кончила. также, онегин погубил нежные чуства татьяны, срубив на корню этой чуственный цветок, он все же задумал вдохнуть в него жизнь когда он завял, то есть когда татьяна перестала быть  несмелой , юной девушкой, а стала гордой, самодостаточной, взрослой . печорин, как и онегин, жаждал дружбы, любви, но рушил их. к примеру,  он вмешивается в жизнь контрабандистов, мстит всем без разбору, играет судьбой бэлы, любовью веры.разного мало. к разному я бы отнесла лишь разницу в епохах и различае в второстепенных персанажах.

 

4,5(57 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
00BlackMoon00
00BlackMoon00
29.11.2022
Згубний вплив грошей за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» У піснях – історія мого народу Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: «Не роби іншому того, чого не бажаєш собі». Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: «Щастя — це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає». Підтвердьте чи спростуйте твердження про те, що характер людини творить її долю. Мій робочий день Мій улюблений герой в оповіданні В. Винниченка «Федько-Халамидник» Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) А вже весна, а вже красна! Підтвердьте чи спростуйте твердження: «Сильного доля веде — слабкого воло­чить». У п'єсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» переконливо показано, що можуть зробити з людиною гроші, до якого морального падіння її довести. Головний персонаж твору — Герасим Калитка — простий се­лянин, який тяжким трудом і визискуванням нажив досить великі гроші. Ще відчувається, що колись він мав добрі нахили: сам постійно працює, любить землю. Про це свідчать його слова: «Ох земелько, свята земелько — Божа ти донечко!» Але жадоба грошей, бажання ще більше розбагатіти перетворюють добрі риси Калитки на вади. Він не тільки працює сам, а й буквально замучує роботою родину і наймитів. Він сам про це говорить: «...Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає...» Синові Герасим не дає найменшого перепочинку і вирішує його долю згідно тільки зі своїми планами наживи. Хіба ж це нормально, коли людина спершу погоджується одружити сина з наймичкою, а потім вирішує посватати для нього дочку багатія, та ще й відверто заявляє: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу... Мені треба невістку з приданим, з грішми»? Виявляється, що посватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі». Взагалі у ставленні до наймитів Калитка проявляє себе як надзвичайно жорстока і скупа людина. Жадоба збагачення відбирає у нього всі людські почуття. Він не дає робітникам ні поспати, ні нормально поїсти, н Богу, хоча молитва тоді була святою справою. Причому сам Калитка не вважає свою поведінку неправильною, а навпаки, пишається нею: «Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі». Дії Герасима стають дедалі безглуздішими і жорстокішими, свою скупість він не дає робітникові взяти з собою на працю шматок хліба: «Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають». Щоб не трудити в неділю коней, Ка­литка примушує дружину йти пішки три версти до церкви. Він не спить ночей через заздрощі до сусіда Жолудя, який, на думку Тераса, розбагатів нечесним шляхом. Зі свого кума Савки Калитка вимагає не лише відсотки з позичених грошей, а ще й запродаж на його воли. Та й сам Савка зізнається, що за гроші й душу чортові ладен продати. Саме через гроші Савка погоджується на фінансову махінацію і навіть погрожує Герасиму ножем. Через ці ж гроші немає спокою в його родині: «А ми з старою тілько лаємось і все через гроші: того нема, другого нема — і раз у раз гир-гир-гир, гар-гар-гар!» Щоправда, Савка врешті зміг отямитись, і приклад Герасима ав йому доброю наукою: «Буде здоров'я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає». Для Калитки ж шансів на видужування немає. Гроші згубили його остаточно. Він не задумується над тим, що його махінації з фальшивими грішми — це злочин. Його не може зупинити навіть страх суду — настільки сильна в ньому жадоба грошей і прагнення помститися Пузиреві за зневагу. Усі мрії Герасима крутяться навколо одного й того ж: «...Всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!» Саме тому втрата грошей для Калитки стає катастрофою. Навіть після того, як його витягли з петлі, Герасим упевнений: «Краще смерть, ніж така потеря». Але якщо розі­братися, то що він втратив? Не свою землю, не все майно, а «Смоквинову землю», яка йому не належала. От що з людиною зробили гроші! Та й на інших персонажах п'єси позначився їх згубний вплив. Наприклад, Роман уже йде шляхом батька і легко відмовляється від одруження з Мотрею. Він не має почуття власної гідності, тому спершу турбується, чи не обдурять їх з приданим, а потім, коли його не пустили і в хату до Пузиря, все ж залишається у нього на кухні купити свиней. Так само і Мотря: їй відмовили в одруженні, але вона все одно погоджується вийти за Романа. Отже, на прикладі багатьох персонажів І. Карпенко-Карий пе­реконливо показав, як спотворюють людську душу гроші, якщо людина не вміє опиратися їх згубному впливові.
4,8(91 оценок)
Ответ:
lizochkascherb
lizochkascherb
29.11.2022

Рассказ от имени мальчика об учителе математики - Харлампии Диогеновиче.

"Главное оружие Харлампия Диогеновича - это делать человека смешным. Ученик отступающий от школьных правил, не лентяй, не лоботряс, не хулиган, а смешной человек. "

Каждый ученик боялся, что не выполнив домашнее задание, будет мишенью остроумных замечаний учителя и класс будет смеятся.

Когда главный герой не смог дома решить задачу, он попытался сорвать урок, пригласив врача, вместо математики. Вообще, привики должны были делать в соседнем классе, но мальчик обманул, сказав, что их класс на следующем уроке уходит в музей.

Прививки сделали, но Харлампий Диогенович, понял план мальчишки и, все-таки вызвал его отвечать. И когда стало понятно, что ученик не готов, назвал его хитрость "Тринадцатым подвигом Геракла" (Геракл совершил 12 подвигов) .

После этого случая, мальчик начал серьезно относится к домашним заданиям.

4,7(49 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ