Не раз мені доводилося чути від дорослих, як важливо знайти своє місце в житті. тоді я над цим не замислювався, бо знав, що моє місце в моїй родині, в школі, серед друзів. і тільки зараз зрозумів, наскільки це важливо — обрати свій вірний шлях, який пов'язаний ще і з професією! ким бути? це питання стоїть перед кожним випускником, який сьогодні закінчує школу. мені б хотілося бути провідником. свідомий це крок чи ні? так, свідомий. і передусім він пов'язаний із бажанням робити людям добро, оберігати їхній спокій. це є честю і гідністю кожного чоловіка. хоч лицарство давно в минулому, але справжні чоловіки не перевелися. я знаю багато своїх однолітків, які сильні, загартовані, міцні і дужі. вони готові до життя. яке воно буде? спокійне чи бурхливе, щасливе, чи нещасне? це залежить від багатьох обставин і людей. професія провідника — одна з найцікавіших на землі. можна мандрувати по країні, спати у потязі під монотонний шум коліс. професіоналізм і людяність — це дві головні ознаки моєї майбутньої професії.
ХЛЕСТАКОВ — герой комедии Н.В. Гоголя «Ревизор» (конец 1835 - - начало 1836; окончательная редакция — 1842). Иван Александрович X., мелкий петербургский чиновник, по выражению его слуги Осипа, «елистратишка простой» (то есть у него чин коллежского регистратора, самый низкий по табели о рангах), направляясь из северной столицы «в Саратовскую губернию, в собственную деревню», был принят в уездном городе за ревизора, «вельможу», обладателя высокого чина (по версии Бобчинского, он «сам генералиссимус»). Получивший солидную сумму денег в качестве взяток, обласканный, объявленный женихом Марьи Антоновны, дочери Городничего, X. благополучно убирается восвояси. Разоблачают X. лишь после отъезда с перлюстрированного чиновниками его письма к приятелю Тряпичкину. Новизна этой сценической фабулы, а вместе с тем и X. как художественного характера определяется их соотношением с реальными случаями и лица
1)Мой любимый писатель - Александр Пушкин. 2)Он пишет о гражданской войне, о восспитании Емильяна Пугачёва,о восспитании Степана Разина. 3)Я читал книги " Руслан и Любмила","Воспоминания в Царском Селе". 4)«Я помню чудное мгновенье» 5)Я помню чудное мгновенье: Передо мной явилась ты, Как мимолетное виденье, Как гений чистой красоты.В томленьях грусти безнадежной, В тревогах шумной суеты, Звучал мне долго голос нежный И снились милые черты. 6) Эти книги интересные,увлекательные и т д 7)Да есть/ Евгений Онегин – один из тех персонажей, в котором заключена частица души автора, а потому не может оставить читателя равнодушным. 8)Я советую друзьям прочитать "Руслан и Любмила" Потому что Интересно Троготельно.
