Лукас-машиніст був невисоким та дещо огрядним, і його анітрохи не хвилювало, вважається локомотив потрібною річчю чи ні. Він носив робочого комбінезона та кашкета із козирком. Очі в Лукаса були сині, як небо над Усландією в сонячний день, а обличчя та руки майже чорними від мастила та кіптяви. І хоч він щодня мився особливим милом для локомотивних машиністів, кіптява так і не сходила. Вона дуже глибоко в’їлася до його шкіри, тому що на роботі Лукас багато років бруднився щодня. Коли Лукас сміявся — а робив він це часто, було видно, як блищать його чудові білі зуби, якими він міг розколоти будь-який горіх. Крім того, Лукас носив у лівому вусі маленьку золоту сережку у формі кільця та палив коротеньку товсту люльку-носогрійку.
«..Невеликого зросту, кряжистий, кругловидий, він чимось нагадував пружний гумовий м’ячик».
«На голові у нього завжди красувався кашкет, а сам він ходив в незмінному робочому комбінезоні».
«Ніхто і не підозрював, що він такий сильний, тому що сам він любив жити зі всіма в світі у згоді»
ОТВЕТ: Петербург в романе " Преступления и наказание" выступает в качестве одного из действующих лиц. Петербург - это город контрастов. Здесь, среди чрезмерного блеска и крайней нищеты , уживаются разные слои общества: богачи- аристократы, ростовщики, бедняки, студенты. Для каждого из них существует свои видение города: для одних он блистателен и весел, для других - сер и безысходен. Главным героям романа ближе вторая столица - дома, похожие на гробы, сдавленное пространство, черные лестницы, серые мостовые, темные подворотни. Описание Петербурга Достоевский использует для того, чтобы как можно ярче показать душевные состояние героев. постоянно повторяются отдельные детали: " духота", " грязь", " пыль", " затхлый воздух" , " вонь". В романе Петербург - это город убийца, подталкивающий людей на совершение нравственных качеств. Главные цвета произведений : желтый, красный и белый. Великое мастерство Достоевского нам представить Петербург именно таким, каким он представляется " маленьким людям".
