Характеристика «Айвенго» Бріана де Буагільбера Бріан де Буагільбер член ордена тамплієрів, або храмовників, противник лицаря Айвенго і короля Річарда I. Колись Бріана покинула його кохана, після чого він і став храмовником, щоб мати можливість мстити. Орден забезпечував йому безкарність і давав владу над людьми. Але от не знає ні в чому відмови Бріан закохується в прекрасну єврейку Ребекку, однак та рішуче противиться його домаганням. Спочатку виключно плотські почуття переростають в нездоланну пристрасть, Буагільбер визнає перевагу Ребекки над ним, поважає її гордість і почуття власної гідності. Бріан готовий принести в жертву все, що у нього є: положення в ордені, своє славне ім’я і свою віру. Він пропонує їй виїхати з ним з країни, обіцяючи зробити її там королевою. Але прекрасна і горда язичниця, вірна своїм ідеалам честі та заповітам предків, відкидає його. І ось трибунал храмовників засуджує її до спалення на вогнищі. Бріан підказує Ребеці вимагати від трибуналу «Божого суду» — поєдинку лицарів, результат якого і вирішить долю вироку. Однак трибунал призначає Бріана захисником інтересів ордена в цьому поєдинку. Борг перед орденом і пристрасть до Ребекки борються в душі Бріана. Боротьба досягає такого напруження, що серце лицаря не витримує, і він помирає, лише розпочавши поєдинок. Як переможець, Айвенго розпоряджається по-християнськи поховати Бріана, а його замок переходить у володіння короля.
Великий русский художник слова Михаил Юрьевич Лермонтов родился 3 октября 1814 года.
Это был особенный для России год – год русской военной славы. В этот год русские вернулись из Европы победителями, они не только прогнали Наполеона и его войска из Москвы и очистили всю территорию страны от врагов, они прославили себя на весь мир.
В это время в Москве в семье обедневшего капитана в отставке родился мальчик, чье имя навсегда вошло в историю русской культуры.
Можно написать о детстве Лермонтова кратко, можно написать очень подробно, но мы постараемся соблюсти в этом описании «золотую середину».
Потом перечисляется почему - его мать до поздна работают, отец ушел на войну, старенький дедушка Тит, все время спит и не обращает на него внимания.
Афоня практически сам в доме, ему очень скучно и тоскливо.
Но как-то пошли они с дедом в поле и дед ему показала голубой цветок, который вырос из песка.
Афоня долго собирал цветы, потом их отнес в аптеку и тогда ему стало веселее, так как он занялся полезным делом.