Я, наверное, радуюсь бабьему лету больше, чем лету настоящему. Просто в конце августа или сентябре погода обычно портится. Становится холодно, идет дождь, задувает ветер. А потом, как по волшебству, снова возвращаются погожие деньки, становится тепло. Пригревает солнышко. Это значит, что наступает бабье лето.
Я всегда радуюсь этой перемене. Можно снять теплые вещи: куртки, свитера, кофты, плотные джинсы. Как хорошо снова одеться легко! Можно и в футболке на улицу выскочить, и не заболеть.
Бабье лето на природе очень красиво. Листья уже желтеют и краснеют, а погода хорошая, тихая. В это время весело гулять в солнечном лесу или поехать на озеро, на пруд. Купаться, правда, нельзя. Вода уже холодная. Но и лезть в воду уже как-то не хочется, если честно. Зато если нет ветра, а во время бабьего лета ветра обычно нет, то синяя и гладкая поверхность воды блестит на солнце, как жемчужина.
Диво здійснення мрії в повісті О. Гріна "Пурпурові вітрила"
Повість-казка Олександра Гріна "Пурпурові вітрила" - це справжній гімн мріям, надії та силі справжнього кохання. Головні герої - Ассоль та Артур Грей - справжні романтики. Вони завзято мріють, ніколи не втрачають надії та віри у те, що їхні мрії здійсняться - навіть тоді, коли, здається, все проти них.
Над Ассоль через її мрію глузують жителі міста, вважають її за дурну. Але дівчина не звертає уваги на недоброзичливість оточуючих. Вона мріє - і її мрія здійснюється. Артуру Грею теж довелося долати неабиякі перешкоди на шляху до здійснення його мрії, але він вистояв і досяг своєї мети. Це йому вдалося завдяки терпінню, наполегливості та вірі в себе і свою мрію.
Звісно, у реальному житті не всі мрії здійснюються. Але це не означає, що мріяти не треба. Навпаки: мрія надає людині крила, підносить її над буденністю життя. І тоді навіть найфантастичніша мрія може здійснитися - як у повісті Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".
Объяснение:
