Який справжній читач не мріє, щоб герої його улюблених книжок зійшли зі сторінок у справжній світ? Щоб у них можна було розпитати про все те, що залишилося поза рамками слів, розказати, як ми ними захоплюємося (або дати у пику, у протилежному випадку :) ), в кінці кінців побазікати. Мортимер, на перший погляд — хоч і талановитий, та палітурник, якраз мав такий дар — вичитувати з книжок як людей, так і все решта. Але от що робити, коли цілком випадково вичитується не яскрава місячна пташка, а головний лиходій роману? Корнелія Функе, з якою я, як не дивно, зазнайомилася оце вперше, неперевершено показала, що читати і переживати — це цілком різні речі. Пригоди в книжці — це одне, а от коли ви потрапляєте в них самі… Тим паче, якщо ці пригоди заварює людина з книги, що тут, у реальному світі, розгортається в пошуках влади на повну. Потім ви, звісно, будете згадувати усе це з посмішкою, але тільки з безпечної відстані років і кілометрів. От що значить відчути персонажа на всі 100 — це стикнутися один в один з тим же. Як результат — чудова захоплива книга з цілком нетривіальною ідеєю і хорошим втіленням. Відірватися від книги було, чесно скажу, доволі складно, тому що передбачити, що буде далі, вдавалося дуже-дуже рідко. А ще мені надзвичайно сподобалося оформлення українського видання, хай малюнок тільки один (на обкладинці), зате який! Тож, слід виходити на полювання на наступні частини трилогії, а потім — і на фільм. І так, Вогнерукий став моїм улюбленим персонажем) Є щось у ньому таке… тужливе і водночас мужнє, те, не може не привернути увагу дівчат) Jastinnne , дякую тобі за чудову пораду! Хай вона й була дана давно, та все ж завдяки саме твоїй рекомендації я прихопила цю цілком незнайому книжку на ярмарку. І анітрохи не шкодую) 17 6 1 2 Комментариивсе комментарии Jastinnne 24 апреля 2013 г., 09:17 Який чудовий відгук ! Я щаслива ,що моя улюблена Корнелія припала тобі до душі.Вона вміє захоплювати читачів зненацька і переносити в такі світи, з яких повертатися не хочеться . В мене улюбленими були Мо і Вогнерукий ) Ветка+1 ответить crazy_squirrel 24 апреля 2013 г., 12:19 Так-так, я читала із щирим задоволенням) Коли, правда, дійду до купівлі наступних - не маю жодного уявлення. Тим паче, що на першій все ніби логічно завершилося. Корень Ветка+1 ответить Jastinnne 24 апреля 2013 г., 16:29 Якщо чесно то наступні книги трохи слабші особливо друга, але тто можливо лише моє власне враження там одну мою улюбленицю дуже ображають, а я завжди вважала це несправедливим . Корень Ветка ответить crazy_squirrel 26 апреля 2013 г., 00:46 А фільм ти дивилася? Він відразу по всіх 3х частинах чи тільки по першій? Корень Ветка ответить Jastinnne 26 апреля 2013 г., 09:09 Фільм по першій частині, і скажу тобі відверто він дуже слабкий , до книжки йому далеко . Корень Ветка ответить crazy_squirrel 26 апреля 2013 г., 12:14 Тоді, значить, він може ще почекати. Корень Ветка
Объяснение:
Объяснение:
Главные герои “Прощания с Матерой” – жители деревни, которой суждено уйти под воду для возведения ГЭС. Произведение Распутина показывает столкновение двух эпох, двух поколений, двух разный миров – деревни и города. Жизнь человека, оторванного от своих корней, не имеет смысла: человек срастается с землёй, как с матерью, разрывать такие узы нельзя. Характеристика каждого персонажа – отдельная самоценная история, пронзительная и трогательная. В произведении “Прощание с Матерой” герои делятся на тех, кому расставание даётся легко, а кому – мучительно больно. Описание небольшого отрезка жизни приговорённой к смерти деревни – то, что видит читатель, знакомясь с рассказом .
