В рассказе «Материнское сердце» Абрамов показывает, как мать переживает за своего сына. Особенно когда он совершает плохой поступок.
Витька, сын этой матери, хотел жениться, Торговал салом, затем выпивал с девушками. А в итоге проснулся возле забора с пустыми карманами.
От злости Витька выпил снова и избил мужиков и милиционера, за что попал в милицию.
Его мать, узнавшая об этом, пытается сделать все возможное, чтобы сына.
Несмотря на то, что Витька виноват, мать все равно ищет вытащить его.
Читая этот рассказ, понимаешь, что сердце матери всегда будет переживать за своих детей, какими бы они ни были, плохими или хорошими.
Мне жаль эту сердобольную мать.
Но совсем не жаль сына, который сам загнал себя в такие обстоятельства.
Рассказ интересный. Еще раз показывает, какими могут быть люди.
Объяснение:
ответ:На мою думку, самовиховання книжками, запозичення досвіду у книжкових героїв є невід'ємними аспектом життя кожної читаючої людини.
Аргументом на захист моєї думки зможе послугувати той факт, що читаючи книжку кожен може перейняти досвід з тої чи іншої ситуації і в подальшому або копіювати поведінку героя або не чинити так, що дозволяє не ставати на "граблі" інших людей.
На згадку приходить казка "Балакуча баба" завдяки якій я зрозуміла, на прикладі пустомовної баби, що дурний язик голові не приятель, і змогла виховати в собі деяку стриманість в мові.
Кожний герой може чомусь навчити: Олівер Твіст - доброті, невідступності від надії, баба з казки про Золту рибку- стриманості в бажаннях, вмінню знати міру, Дюймовочка- взаємодо Тож, на мою думку, книжкові герої це списані з минулого люди, на яких автор хоче показати нам той чи інший аспект характеру, виховати в читачеві ті чи інші якості, або навпаки - висміяти.
Тож будемо уважними до себе, звірятимося з книжкових героями:чи не знайдено в нас рис Тонкого з твору Чехова чи інших його комічних персонажів?
Объяснение:
