Особое изображение фантастики в юмористическом плане дано Гоголем в «Пропавшей грамоте». В этой повести автор ярко воссоздает живые черты быта и реальности в фантастическом отображении. Дед с зашитою в шапку грамотой пошёл приискать себе огнива и табаку, да познакомился с гулякой-запорожцем, и такая меж них «попойка завелась», что дед вскоре позабыл о деле своём. Прискучив вскоре ярмаркой, отправились они далее вместе с приставшим к ним ещё одним гулякою.«Герой повести- человек смелый, казацкого размаха- попадая в ад в поисках пропавшей грамоты, видит сборище чудовищных, уродливых существ. Все описывает Гоголь и нашу душу жалкую и смелость в отчаянии.
Художні засоби:
1. Порівняння: «Щоки в Череваня- як кавуни»; Леся щебетала, « як ластівочка».
2. Епітети: старий козарлюга, молодий козак, синій жупан.
3. Метафора:... закипів і Шрам од тих слів», « ...повернулось у старого серце».
4. Метонімія: « ... що ось погибне Україна...»; « ляшки душили Україну»
5. Синекдоха: « наступає страшна година...».
6. Гіпербола: « розлилась козацька слава по всій Україні»; « Сліпий кобзар-старець грошей носив повні кишені».
7. Перифраз: « ... наче зараз і підніме тебе на сміх».
8. Евфемізми: « ... оддавали жизнь за людське благо...».
9. Антитеза: «тіло потішається, а душа погибає»; «ми - то люде, а то все грязь!».
10. Авторські неологізми: гнівливий, навісноголовий.
