Гумор у повісті Гоголя «Шинель»
Тема «маленької людини» у повісті «Шинель». Тему «маленької людини» Гоголь розкриває в повісті «Шинель» як велику проблему суспільного життя. Головний герой твору — чиновник Акакій Акакійович — абсолютно беззахисна людина. Цей образ узагальнює долі людей, які «нікому не дорогі». Гоголь виступає захисником цих «маленьких» людей, чиє життя сповнене страждань.
Загальній колорит повісті «Шинель».
Іронічний опис «передбачуваності» долі Акакія Акакійовича. Гоголь починає повість «Шинель» сценою вибору імені новонародженого. Матері запропонували на вибір три імені: «Моккія, Соссия, або назвати дитину в ім'я мученика Хоздазата». Ці імена породіллі не сподобалися, і тоді «розгорнули календар в іншому місці; випали знову три імені: Трифілій, Дула і Варахасій». Потім з'явилися «Павсікахій і Вахтисій». Було вирішено, що дитину назвуть батьковим ім'ям — Акакій. Оповідач іронічно зазначає: «Мй навели тому це, щоб читач міг сам побачити, що це сталося абсолютно з необхідності й іншого імені дати було ніяк неможливо».
Доля героя — це сувора залежність від загальних умов життя. Довічний титулярний радник Башмачкін зовсім непомітний у суспільстві. Іронічна тональність письменника змінюється. Йому шкода свого героя, який перетворюється на механічного переписувача паперів. Гоголь із прихованим гумором пише про ставлення самого Акакія Акакійовича до роботи, що стала смислом його життя.
Духовне життя Акакія Акакійовича. Духовне життя головного героя повісті «Шинель» бідне до крайнощів. Переживання, думки і почуття титулярного радника сконцентровані навколо дрібних службових обов'язків. І вдома він переписував папери, але вже «для власного задоволення». І знову читач відчуває жаль письменника за втраченим людським життям.
Завдання, які ставив перед собою письменник у повісті «Шинель». (Гоголь — великий майстер сміху. У багатьох творах він саркастично, іронічно висміює людські вади. Але у творі «Шинель» яскраво виступає співчутливий гумор. Він є засобом розкриття глибокого драматизму, який є і в образі головного героя, і в його стосунках зі світом.
Смысл названия повести И.Бунина "Деревня" выразил один из её героев Балашкин в ответ на размышления своего друга по поводу того, о чём надо писать в настоящее время в прессе- о городе или деревне. Его слова-
> Вся Русь-деревня!. Глянь кругом, город это, по- твоему? Стадо каждый вечер по улицам прёт- от пыли соседа не видать... А ты-"город"! основой "нитью" проходят через всё это произведение, в котором автор показывает, что основной уклад жизни большинства населения России конца 19 века **был деревенским. В эти годы люди ещё не забыли тяжкого бремя крепостного права, однако без рвения к занятию хозяйством, восприняли свою свободу. И как результат- нищета и голод населения на фоне безграничных богатств Русской земли.
Объяснение:
