Мета (формувати компетентності): предметні (знання про реалізм та історію його формування; уміння характеризувати реалізм як літературний напрям, пояснювати його взаємодію з рештою літературних напрямів; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).
Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.
Основні терміни й поняття: літературний напрям, його ознаки; реалізм; романтизм; натуралізм.
Міжпредметні зв'язки: історія, географія, образотворче й музичне мистецтва.
Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрети письменників-реалістів, видання їхніх творів, ілюстрації до них; репродукції творів образотворчого мистецтва, написаних у реалістичному стилі; роздавальний матеріал1 за темою уроку; медіазасоби.
1 Тут і далі: за можливості — відеопрезентація.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Дев’ятнадцяте століття — одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку літератури світу: наприклад, реалізм як літературний напрям (особливо у прозі) розквітнув саме в середині цього століття. Письменники-реалісти вивчали мотиви поведінки та приватне життя різних людей, для того щоб зображати це життя об’єктивно й неупереджено, показуючи як позитивні, так і негативні його ознаки, порушуючи у своїх творах «низькі» та «брудні» теми — гроші, злочини, аморальні вчинки. Одним із найважливіших принципів реалістичного мистецтва є показ літературного героя в тісному зв’язку з оточенням, яке впливає на формування його характеру. Ретельно аналізуючи дійсність, різну соціальну поведінку, митці-реалісти створювали типи — узагальнені образи людей, характерні для певної групи суспільства чи соціальної групи (своєрідний аналог видів і підвидів у біології). Сьогодні ми спробуємо з’ясувати історію виникнення цього літературно-мистецького напряму та визначити його характерні ознаки.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
ü Назвіть асоціації, які викликає у вас слово реалізм (або доберіть до нього синоніми, епітети). (Дійсність, життєвість, справжність, правдивість та ін.)
ü Які твори художньої літератури з-поміж вивчених на уроках зарубіжної та української літератур ви вважаєте реалістичними або такими, що містять реалістичні ознаки? Дж. Олдрідж «Останній дюйм», В. В. Биков «Альпійська балада», І. К. Карпенко-Карий «Сто тисяч» тощо.)
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
— Своїх класичних форм реалізм набув у Франції у 1830-ті рр., а згодом поширився рештою країн Європи. Сам термін реалізм з’явився значно пізніше, ніж саме явище: уперше його застосували маловідомі французькі письменники Шанфльорі та Л. Е. Е. Дюранті, утверджуючи принципи реалізму в збірці «Реалізм» (1857) та однойменному журналі (1850-1857).
Теоретично обґрунтували новий напрям Стендаль (у трактаті «Расін і Шекспір») та О. де Бальзак (у передмові до «людської комедії»).
На формування реалістичного світогляду вплинули філософія позитивізму, розвиток природничих і суспільних наук (економіки, соціології, психології).
У творах деяких письменників романтизм і реалізм тісно переплетено (наприклад, в «Айвенго» Вальтера Скотта гармонійно співіснують фольклорні елементи, інтерес до Середньовіччя, романтичні сюжет і герої та водночас конкретно-історичний підхід до зображуваного).
2. Словникова робота (запис до зошитів)
Реалізм (латин. realis — речовий, дійсний) — літературно- мистецький напрям, який полягає у всебічному відображенні взаємин людини й середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування особистості.
Позитивізм (латин. positivus — позитивний) — напрям філософії, у якому єдиним джерелом знань вважали конкретні науки. Виник у Франції у 1830-ті рр. Його започаткував французький філософ і соціолог Оґюст Конт (Комт). Позитивісти не визнавали абстрактних теоретичних міркувань, вважаючи неможливим за їхньої до відображати справжнє життя. Своєю філософією вони оголосили конкретні науки, що спиралися на досвід людини.
Натуралізм (латин. natura — природа) — назва течії в європейській літературі та мистецтві, що виникла в 1870-ті рр. й особливо поширилася в 1880-1890-ті.
3. Робота з підручником (евристична бесіда; запис до зошитів)
ü Самостійно опрацюйте статтю підручника про реалізм. Складіть опорний конспект — схеми або таблиці «Найвідоміші представники літератури реалізму ХІХ ст.» та «Ознаки реалістичної літератури ХІХ ст.».
Очікувані відповіді
Найвідоміші представники літератури реалізму ХІХ ст.
ФранціяАнгліяРосіяУкраїнаСтендаль, О. де Бальзак, Ґ. Флобер, Ґі де Мопассан, П. Меріме, Е. ЗоляВ. М. Теккерей, Ч. Діккенс, Ш. Бронте
