статистику блогу, побачив, що в колег, а, може, в батьків та їх дітей-шестикласників виникла потреба мати зразок твору за повістю в. рутківського "джури козака швайки". з радістю відгукуюся на віртуальний запит читачів.
що мені найбільше в повісті володимира рутківського "джури козака швайки"
останнім часом ми читали-перечитували "гаррі поттера" джоан к. ролінґ і "володаря перстнів" дж. р. р. толкіна , дивилися-передивлялися фільми, створені за цими творами. а виявляється, що і в українській літературі є книга, яка нічим не поступається класиці зарубіжного фентезі. я маю на увазі повість володимира рутківського "джури козака швайки".
цей твір мені дуже сподобався. чому?
а тому, що він не здається мені аж занадто фентезійним. з нього ми можемо багато дізнатися про ті часи, коли в нашій батьківщині зароджувалася та сила, та воля, якою кожен українець гордився, гордиться й буде гордитися ще багато років, а, може, й століть. прочитавши повість в. рутківського, не тільки шестикласник, але й третьокласник на все життя запам'ятає обставини та причини, які спричинили виникнення козацтва, козацьких січей і характерництва.
на відміну від зарубіжних магів та чародіїв, український козак-характерник швайка людяніший і добріший. він не хизується своїми можливостями, у нього немає бажання стати володарем чогось чи когось. він лише прагне своїм друзям і своєму краю. і цим він мені дуже подобається.
а ще в повісті є троє друзів: грицик, санько й димко. образи цих підлітків символізують найкращі козацькі риси - розум, відвагу й силу. за їх слідкуєш, затамувавши подих.коли з'явиться перша справжня запорізька січ, вони виростуть, змужніють і будуть найкращими її воїнами. я так думаю.
а ще я думаю, що нам, майбутнім громадянам україни, її будівничим і захисникам, потрібні такі твори, як повість в. рутківського "джури козака швайки". для чого нам середзем'я і гоґвортси, якщо в нас є свій дніпро і свій великий луг.
