статистику блогу, побачив, що в колег, а, може, в батьків та їх дітей-шестикласників виникла потреба мати зразок твору за повістю в. рутківського "джури козака швайки". з радістю відгукуюся на віртуальний запит читачів.
що мені найбільше в повісті володимира рутківського "джури козака швайки"
останнім часом ми читали-перечитували "гаррі поттера" джоан к. ролінґ і "володаря перстнів" дж. р. р. толкіна , дивилися-передивлялися фільми, створені за цими творами. а виявляється, що і в українській літературі є книга, яка нічим не поступається класиці зарубіжного фентезі. я маю на увазі повість володимира рутківського "джури козака швайки".
цей твір мені дуже сподобався. чому?
а тому, що він не здається мені аж занадто фентезійним. з нього ми можемо багато дізнатися про ті часи, коли в нашій батьківщині зароджувалася та сила, та воля, якою кожен українець гордився, гордиться й буде гордитися ще багато років, а, може, й століть. прочитавши повість в. рутківського, не тільки шестикласник, але й третьокласник на все життя запам'ятає обставини та причини, які спричинили виникнення козацтва, козацьких січей і характерництва.
на відміну від зарубіжних магів та чародіїв, український козак-характерник швайка людяніший і добріший. він не хизується своїми можливостями, у нього немає бажання стати володарем чогось чи когось. він лише прагне своїм друзям і своєму краю. і цим він мені дуже подобається.
а ще в повісті є троє друзів: грицик, санько й димко. образи цих підлітків символізують найкращі козацькі риси - розум, відвагу й силу. за їх слідкуєш, затамувавши подих.коли з'явиться перша справжня запорізька січ, вони виростуть, змужніють і будуть найкращими її воїнами. я так думаю.
а ще я думаю, що нам, майбутнім громадянам україни, її будівничим і захисникам, потрібні такі твори, як повість в. рутківського "джури козака швайки". для чого нам середзем'я і гоґвортси, якщо в нас є свій дніпро і свій великий луг.
статистику блогу, побачив, що в колег, а, може, в батьків та їх дітей-шестикласників виникла потреба мати зразок твору за повістю в. рутківського "джури козака швайки". з радістю відгукуюся на віртуальний запит читачів.
що мені найбільше в повісті володимира рутківського "джури козака швайки"
останнім часом ми читали-перечитували "гаррі поттера" джоан к. ролінґ і "володаря перстнів" дж. р. р. толкіна , дивилися-передивлялися фільми, створені за цими творами. а виявляється, що і в українській літературі є книга, яка нічим не поступається класиці зарубіжного фентезі. я маю на увазі повість володимира рутківського "джури козака швайки".
цей твір мені дуже сподобався. чому?
а тому, що він не здається мені аж занадто фентезійним. з нього ми можемо багато дізнатися про ті часи, коли в нашій батьківщині зароджувалася та сила, та воля, якою кожен українець гордився, гордиться й буде гордитися ще багато років, а, може, й століть. прочитавши повість в. рутківського, не тільки шестикласник, але й третьокласник на все життя запам'ятає обставини та причини, які спричинили виникнення козацтва, козацьких січей і характерництва.
на відміну від зарубіжних магів та чародіїв, український козак-характерник швайка людяніший і добріший. він не хизується своїми можливостями, у нього немає бажання стати володарем чогось чи когось. він лише прагне своїм друзям і своєму краю. і цим він мені дуже подобається.
а ще в повісті є троє друзів: грицик, санько й димко. образи цих підлітків символізують найкращі козацькі риси - розум, відвагу й силу. за їх слідкуєш, затамувавши подих.коли з'явиться перша справжня запорізька січ, вони виростуть, змужніють і будуть найкращими її воїнами. я так думаю.
а ще я думаю, що нам, майбутнім громадянам україни, її будівничим і захисникам, потрібні такі твори, як повість в. рутківського "джури козака швайки".
Но, взглянув на солнце в этот день,
Подивился Игорь на светило:
Середь бела дня ночная тень
Ополченья русские покрыла.
Олицетворение природы, как некого противника / союзника князю, словно затмение не хочет пускать его дальше..
Середь бела дня ночная тень
Ополченья русские покрыла.
Эпитет (Игорь садится на коня)
Игорь-князь во злат стремень вступает
Имеется в виду, что князь Игорь величественно и гордо садится на коня, его жажда биться сильней других чувств.
Див (мифическое существо) олицетворяющие вражеские силы, также, это снова прием образ-символ *символичность* (за счет образа-символа, создается ощущение таинственности, неведомой опасности)
Кличет Див над ним с вершины древа,
Кличет Див, как половец в дозоре
Также я считаю, что это гипербола, так как идет преувеличение действительности для более динамичного эффекта происходящего
Свист зверей несется полон гнева.
И клик Дива настолько мощный, что разносится по всему полю и за его пределы. (Корсуня - Крымский город Херсонес)
За Суду, на Сурож, на
Корсуню и всей округе ханской
Яркая метафора - И тебе, болван тмутороканский! (что означает идол)
Гипербола - Либо Дону зачерпнуть шеломом! (зачерпнуть воды шлемом)
Эпитет - И сказал он, полон ратных дум (мысли о большем и высоком, план по захвату земель).