Пушкина «Станционный смотритель» стоит особняком в творчестве великого поэта. Написана повесть была в 1830 году в Болдино. То ли осень повлияла на автора, но повесть получилась грустной и печальной одновременно.
Небольшое по объему произведение заставляет задуматься о многих вопросах. В «Станционном смотрителе» нет однозначно отрицательных героев. Самсон Вырин, чиновник самого низшего сословия, служит смотрителем на станции. Он работящий, услужливый, вполне еще здоровый и не старый мужчина. Единственной его радостью в жизни является красавица – дочь Дуня. Она отцу по хозяйству.
Бегство Дуни с заезжим гусаром меняет в жизни Самсона Вырина все. И тут невольно думаешь, как жизненные обстоятельства могут изменить человека. Смотритель из здорового мужчины превращается в развалину, опустившегося, пьющего человека. Но Самсон не просто так сдался: он попытался разыскать Дуню в Петербурге. И нашел ее и гусара Минского. Вместо радости от встречи получил оскорбления и унижения. Минский решил откупиться деньгами, а дочь не захотела видеть отца. Может ли любящий отец пережить такой удар? Вырин не смог. Но и деньги, отступные за дочь он не взял. Большое сердце маленького человека оказалось гордым. Мелкий служащий, всеми униженный и оскорбленный, не рассуждающий о чести и достоинстве, просто взял и проявил эти качества в жизни. На примере Самсона Вырина можно сказать: не зависят человеческие качества от положения и богатства.
Источник: О чем заставляет задуматься повесть Станционный смотритель Пушкина сочинение 7 класс
Объяснение:
7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос народився! Славіте Його!».
Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які відзначаються особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий – Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.
Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, «повороту до весни».
У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування.
Коляда – це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну.
Різдво – це дуже красиве і радісне свято, яке з нетерпінням чекають і дорослі і діти. Його святкують у всьому світі, але кожен народ вкладає в це свято щось своє.
Українське Різдво пов’язане з віковими традиціями. З 28-го листопада по 7-е січня триває піст (в цей час люди відмовляються від всяких гулянь, м’ясних блюд). Діти вивчають колядки (різдвяні пісні), щоб потім під вікнами будинків колядувати і славити народження Ісуса.
Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять через святково прикрашену ялинку, можливості поколядувати, поглянути вертепи. Різдво також вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідною милостинею є і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також у цей день заборонено лихословити і сваритися.
Як і в більшість православних свят у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Ну, і народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.
Та все ж найкраща традиція та цінність Різдва – проводити час з родиною. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом.
Объяснение:
Нормальне?❤️
