В образі Захара Беркута втілено найкращі риси нашого народу: волелюбність, незламність у важкій боротьбі з поневолювачами, мудрість, доброта, патріотизм.
У своїй повісті І. Франко протиставляє персонажів із середовища народних мас представникам верхівки тогочасного суспільства. Письменник підносить те суспільство, у якому немає нерівності и гноблення, у якому стосунки між людьми гармонійні. Саме в такому суспільстві людина виявляє найкращі свої риси. Саме таку країну громадяни боронять до останнього подиху.
Велику роль у створенні настрою відіграють пейзажі. Природа неначе підтримує тухольців, дає їм сили. Так, сонце стає для них джерелом наснаги, кам’яний Сторож допомагає у боротьбі з ворогами, вода їх знищує.
Мова твору І. Франка характеризується широким вживанням діалектної лексики (слів, які вживаються в певній місцевості), а також архаїзмів — застарілих слів.
времена правления Ивана Грозного известны нам из истории. Многие писатели в своих произведениях пытались воссоздать то страшное время. «песня про царя Ивана Васильевича…» описывает печальное для Руси время опричнины, кровавого правления Ивана Грозного.
Главная тема в поэме-тема чести и достоинства. Она раскрывается на примере двух героев- опричника Киребеевича и купца Калашникова. Киребеевич- любимый опричник, лукавый раб ивана 4. Он на глубокое чувство к женщине. Однажды, подкараулив Алёну Дмитреевну ,он начал признаваться ей в любви:» что пужаешься, красная девица? Яне вор какой, душегуб лесной. Я слуга царя, царя грозного..» он нарушил святость брака и признался ей в своих чувствах. Киребеевич не был готов к отказу первой красавицы на Руси и думал, что с золота и драгоценностей добьётся
Объяснение:
это было в инете
