Объяснение:
“Співець” Леся Українка аналіз
Автор: Леся Українка
Рік написання: 1889
Тема “Співець” – краса вранішньої природи, її гармонія.
Основна думка “Співець” – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.
Художні образи у вірші “Співець” Лесі Українки
Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі;
троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око;
соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки.
Художні засоби та прийоми “Співець”
Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін.
Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом».
Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час.
2) Вітер зітха, мов дріада сумує.
Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі.
2)Гордо палала троянда розкішна.
У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, – барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»;
У своїй ранній поезії “Співець” Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові.
Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!
Якщо ви можете розширити аналіз вірша “Співець” лишайте інформацію в коментарях.
Хорошо на нем лежать,
Он - в саду или в лесу
Покачает на весу. ( гамак)
Что это у Галочки?
Ниточка на палочке,
Палочка в руке,
А ниточка в реке. ( удочка )
Под ногами у меня
Деревянные друзья.
Я на них лечу стрелой,
Но не летом, а зимой. (Лыжи)
Басовитый и серьёзный, у него характер крут:
Заворчит он очень грозно — все сейчас же убегут.
(гром)
Ни огня, ни жару не имею,
А всё сжигаю
(молния)
Вырос лес, белый весь: пешком не войти и конным
не въехать.
(узор на стекле)