У школі ми вивчаємо багато предметів, які дають нам інформацію про різні явища у світі. На уроках ми дізнаємося багато нового. Деякі предмети мені подобаються більше, деякі менше. Багато в чому через те, наскільки цікаво проходять уроки.
Мій улюблений урок – література, і російська, і зарубіжна. Що мені особливо подобається, це те, що він ніби переносить нас в інший час і іншу культуру. Перед нами виникають фігури письменників і поетів минулих століть, на сторінках їхніх творів ми бачимо життя і характери людей, які жили колись до нас. Саме в літературних творах вигадані герої постають перед нами, як живі, наповнені своїми думками, почуттями. Разом з ними ми переживаємо захоплюючі, а часто й трагічні, події, немов стаючи частиною історії.
Мені подобається, коли на уроці літератури ми дізнаємося про життя самого письменника або поета, про ті події, які підштовхнули його до написання твору. Крім цього мені подобається читання за ролями і складання характеристик героїв. Я люблю заучувати красиві вірші про природу або людей. Вони ніби передають мені ті почуття, що відчували поети, коли створювали їх.
Объяснение:
Поэма «Цыганы» написана в 1824 г. в Михайловском, это был эпилог его южной ссылки, завершение его романтического цикла, прощание с молодостью. Это философское произведение, как воспоминание о южной ссылке, возникает образ Овидия, детски бес перед властью и всесильного искусства слова, всегда открытого перед временем и истории.
С образом Алеко связана тема глухой ревности, которая разрушила всё и всех погубила. Она почти тождественна року в ней есть та же неотвратимость, которая ужасала Пушкина.
В книге описывается побег Мцыри из монастыря, где он прожил большую часть жизни.
А основная мысль в том, чтобы показать, что он как бы увидел настоящую свободу, и теперь может умереть. Насчет основной мысли несовсем уверен.