Я читал множество произведений Александра Сергеевича, поэтому у меня сложился портрет этого человека. Внешне я представляю поэта не очень высоким, стройным человеком. Внешность его нельзя назвать обычной. Его голову украшают прекрасные кудри. Глаза у Пушкина большие и выразительные. Лицо задумчивое.
Мне кажется, Александр Сергеевич - человек искренний и порядочный. Но, как человек творчества, он несколько замкнутый. Он постоянно витал в своих мыслях. Душу поэта беспокоили множество проблем человечества. Поэтому, я считаю, что он был неравнодушным, милосердным, добрым.
Объяснение:
нуу кажется понятно.
Хронологічно першими творами є пісні про турецько-татарські набіги, про полонення мирного населення та його страждання в неволі. У піснях народ оспівав оборонців вітчизни, їх непримиренність до ворогів, готовність скоріше вмерти, аніж підкоритися їм. Таким мужнім патріотом виступає козак Байда, який, навіть зазнаючи тяжких мук, знаходить б поквитатися з ворогом:
Ой як стрілив — царя вцілив,А царицю — в потилицю,Його доньку — в головоньку.«Ото ж тобі, царю,За Байдину кару!»Картина розправи вже приреченого на смерть Байди зі своїми ворогами приводить до висновку: доки серце б'ється в грудях, треба шукати і знаходити засоби боротьби з ворогом. У пісні стверджується думка, що ніколи не поневолити народ, який обстоює свою волю і незалежність.
Розквіту історичні пісні досягли в період народно-визвольної війни 1648—1654 років. У них оспівується героїзм народних мас у боротьбі проти соціального і національного гноблення, проти польської шляхти та українського панства. У піснях цього періоду засобами символіки передається сила народу: образ повені в пісні «Розлилися круті бережечки», образ хмелю в пісні «Чи не той то хміль». Поетичний образ хмелю уособлював наростання народної боротьби проти гнобителів, підкреслював, що запорукою сили Богдана Хмельницького є його тісний зв'язок з народними масами. Народ підтримував Богдана і в піснях прославляв його перемоги. У пісні «Ой Богдане, батьку Хмелю» підкреслено мужні риси характеру народного героя, його талант полководця, силу й відвагу:
Знає Корсунь і Пилява,Знають Жовті Води,Як водив своє козацтвоБогдан у походи.1768 року на Правобережній Україні розгорнулося антикріпосницьке повстання — Коліївщина. Про цю подію складено багато пісень, зокрема про народних ватажків — Максима Залізняка, Івана Ґонту.
З найдавніших часів до нас дійшли пісні, які донесли думи й почуття, болі й сподівання людей-трудівників. Пісня — це душа народу, його нев'януча краса.