Конфлікт "природної людини" Гурона і французького суспільства. (Індіанець Гурон, "природна людина", опинився у Франції, де зіткнувся з цивілізованим світом. Гурон — смілива і мужня людина. Він хоробро бився з англійцями і після тривалого бою його взяли у полон, та хоробрість юнака сподобалась англійцям. Вони відпустили індіанця і навіть запропонували йому здійснити подорож до Європи. Жадібний до знань і мандрів Гурон погодився. Тут і зустрів на березі Франції своїх родичів — дядечка і тітоньку Керкабонів. Побачив також багато чого досі йому невідомого у цивілізованому світі. Не все йому подобалося, далеко не з усім він був згоден — звідси і драматичні конфлікти "природної людини" і світу цивілізації. На відміну від Ж. Ж. Руссо, який вважав "природну людину" шляхом до світлого майбутнього всього людства, Вольтер зіштовхує свого героя з цивілізованим світом, висвітлює всі недоліки як цивілізованого світу, так і "природної людини".)
Особое место в комедии занимают Репетилов и Загорецкий. Критики относят их к второстепенным героям, но они не ярые его защитники, явным образом они ничего плохого Чацкому не делают, но именно их «молчаливое согласие» решает важные вопросы в жизни других людей. Загорецкий представляется автором как завсегдатай гостиных и столовых, «лгунишка, картёжник и вор».
Платон Михаилович (о Загорецком)
…рекомендую! Как эдаких людей учтивее зовут? Нежнее? — человек он светский, Отъявленный мошенник, плут: Антон Антоныч Загорецкий.
Тугоуховские, Хрюмины, Загорецкий — сатира на московское общество тех времен.
