1.художественные особенности былин-это изобилие тропов.постоянные эпитеты "красна девица","добрый молодец",троекратные повторы,как в сказках,сочные метафоры и образные сравнения.всё это делает язык былин неповторимым,сказочным, своеобразным и особенным.
2.героический эпос напоминает сказку, но в отличие от нее в эпосе присутствуют не вымышленные, а настоящие герои (илья-муромец, садко и
3. древней руси, да и вообще искусство, оставило потомкам непревзойденные образцы нравственности, беззаветной преданности, великого служения своему отечеству. начиная с древнейших времен, с произведений устного народного творчества, народ утверждал нравственные идеалы, внушал заветы своим детям. былины и сказки создавались народом на протяжении многих веков. по этим произведениям мы с раннего детства составляем себе представление об истинном герое, создаем образец для подражания.
4.повесть учит семейной ценности .что они должны поддерживать , заботиться друг о друге и доверять
5.прежде всего, произведения имеют ценность. по настоящее время сохранились немногие древние рукописи, но они современным читателям понять, какие были обычаи,традиции, нравы, типы, взгляды,вкусы людей того времени, также узнать, какие события происходили в древности. в также нередко описываются и поучительные случаи, которые обучают, поучают и учат людей чему то светлому, хорошему. и ученые также в составляют хронологию событий и оценку эпохи времен древней руси. кроме того - наше национальное достояние. менталитет и культура нашего народа исходят корнями из древности. именно мы, современные читатели , должны донести весь смысл, да и вообще саму , дальше, из поколения в поколения.
Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй до на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні. Але дівчина не могли в це вірити, навпаки вона почала думати, що смерть прийде до неї тоді, коли з дерева, яке стоїть за її вікном, опаде останній листок. Але час йшов, дерево повністю опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. Нарешті це додало впевненості дівчині, вона стала іншою – вона стала вірити в те, що виживає. Саме тоді Джонсі і одужала, стаючи все міцніше день від дня. На прикладі Джонсі можна зрозуміти натуру творчої людини, яка потребує підтримки і іноді навіть жертовного душевного лікування. На жаль, ціною порятунку життя Джонсі для Бермана стало його власне життя.
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше «мінусів», аніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності. 330 грн. от 549 грн. 299 грн. от 3 499 грн. О.Генрі не випадково порівнює Бермана з Мойсеєм. Як пророк блукав зі своїм народом 40 років пустелею, так і Берман мріяв створити шедевр – намалювати безсмертну картину. Ризикуючи життям Берман і Мойсей виконали свою місію. Біблійний пророк привів свій народ у землю обітовану і передав людям 10 заповідей Божих, які до людині врятуватися від гріха, а художник намалював свій шедевр – останній листок плюща на стіні сусіднього будинку. Тим самим врятував Джонсі від смерті. Цьому малюнкові судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав своє велике серце, що билося в грудях художника – невдахи Берман намалював не листок, це був його шедевр, про який він мріяв усе життя», – читаємо у фіналі новели. Добро, яке зробив Берман, це врятоване життя молодої дівчини, в першу чергу, і здійснення його заповітної мрії. Він виконав своє призначення на землі – творити добро і прекрасне – і життя він прожив недаремно. Цей старий невдаха постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на до ншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі.
