характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»
Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог
Никогда раньше я не читал такой сказки, как «Теплый хлеб» К. Г. Паустовского. Кажется, будто это и не сказка вовсе, а быль. А может быть, не такое уж и чудо, что злой, необдуманный поступок грубияна Фильки вызвал страшную стужу, от которой могла погибнуть целая деревня? Ведь никто не может знать заранее, как отзовется в дальнейшем наше слово или дело…
Чему же учит эта необычная сказка? А учит она тому, что в народе всегда почиталось больше всего, — добру, милосердию, терпению, справедливости. Не зря говорит Филькина бабушка, что все беды происходят «от злобы людской» , «от охлаждения сердца» . Холодное, жестокое сердце — неживое. Оно сеять вокруг одни лишь несчастья. Я думаю, именно поэтому так долго принюхивался обиженный конь к Филькиному хлебу: решал, действительно ли он «не злой человек» . А еще в сказке прославляются дружба, взаимовыручка, умение прощать чужие ошибки и стремление исправлять свои. Хорошо, когда рядом надежные друзья, не боящиеся ни страшного холода, ни тяжелой работы, готовые прийти на даже если вина твоя очень велика...>>>
