Пушкин любил своего лицейского друга (он вообще трепетно относился к друзьям) . Пущин. ближайший лицейский друг, посетил Пушкина в ссылке в Михайловском. Это встреча оказалась последней. За участие в восстании декабристов Пущин был сослан в Сибирь. Стихотворение написано ещё до восстания декабристов. Вскоре после встречи.
Тема «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.; відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів; сильних і нестримних почуттів; органічної єдності з природою,
Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів; засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
Герої «Тіні забутих предків»: Марічка Гутенюк та її родина; Іван Палійчук та його родина; Палагна — дружина Івана Палійчука; Юра, сусід Палійчуків, мольфар; щезник, нявка, чугайстир.
Композиція «Тіні забутих предків»: композиція твору складається з низки епізодів, що через долю головних героїв передають дух життя гуцулів, їхній органічний зв’язок із природою, язичницьку суть вірувань, звичаїв та обрядів.
Сюжет твору розвивається в психологічному ключі через показ не стільки зовнішніх, скільки внутрішніх подій життя Івана Палійчука. Може, саме тому фольклорне тло стало органічною частиною твору, підказало найточніші поетичні засоби творення образів.
Поетика твору розвивається у двох напрямках. З одного боку, автор використовує традиційний сюжет, з другого — вдається до складніших форм художньої умовності. Особливість твору полягає в підході до зображуваного, у сприйняття і передачі образів навколишнього світу. І тут автор виступає як імпресіоніст.
У творі письменник зображує ніби два світи — зовнішній і внутрішній. Причому часто зовнішній світ не деталізується, а передається точними влучними штрихами. Описи, яких у повісті немало, подаються ніби й реалістично, але в них більше уваги приділяється враженню героя, ніж просто реальному пейзажу. Захоплення внутрішнім світом героя починає сприйматися читачем як реальний світ. У цьому полягає імпресіоністична структурність повісті —- відмова від традиційного сюжету, зосередження оповіді на внутрішньому конфлікті. Враження від навколишнього світу, матеріалізовані у почутті, настрої, переживаннях, становлять організуючий центр повісті Коцюбинського як твору імпресіоністичного. Імпресіонізм Коцюбинського слід розуміти як особливий стиль, близький до реалістичного напряму розвитку літератури. Письменник виробляє і свої специфічні засоби зображення. Йдеться про імпресіоністичний пейзаж у повісті «Тіні забутих предків». Напівтони, надзвичайність функції світлотіні — ось що відзначає пейзаж М. Коцюбинського-імпресіоніста.
Проблематика «Тіні забутих предків»:
гармонії людини і природи; життя і смерті; вічності й сили кохання; протиборства добра і зла; сенсу житія і щастя людини; вірності й зради; вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв; ролі праці в житті людей; стосунків батьків та дітей; язичництва і християнства. Художній напрям, стиль: модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу.
Примітки: Повість Михайла Коцюбинського написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В основу повісті ліг мандрівний сюжет про закоханих з ворогуючих родин, подібний до фабули трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів.
1. К байкоту Лены я отношусь положительно, она защитила Диму. Дети собирались в скорем времени ехать в Москву и решили как то прогулять урлк и сходить в кино, все вышли из школы а Дима вспомнил что забыл деньги в классе побежал туда, а там его ждала учительница и начала его распрашивать все. А Лена была за дверью и все это слышала. Она ребятам сказала что это она их сдала и они тем самым объявили ей байкот. 2. Я думаю потому что там нет конкретно одного человека который бы провоцировал и издевался над Леной, там несколько человек они издевались над ней и по этому автор называет их стаей, потому что они нападают на нее все вместе, Удачи)))
Пущин. ближайший лицейский друг, посетил Пушкина в ссылке в Михайловском. Это встреча оказалась последней. За участие в восстании декабристов Пущин был сослан в Сибирь.
Стихотворение написано ещё до восстания декабристов. Вскоре после встречи.