Жанр: пародія на лицарські романи, авантюрний роман, побутовий роман, роман «великої дороги», філософський роман
Конфлікт. Уявний світ – дійсність; ілюзія – реальність; благородні наміри – неможливість їхнього втілення
Тема. Подорож Дон Кіхота зі своїм броненосцем Санчо Пансою шляхами Іспанії з метою захисту бідних і знедолених. Але до Дон Кіхота тільки шкодить в умовах тогочасної дійсності.
Проблематика "Дон Кіхота" полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка зовсім не ідеальна. Композиція. Роман складається з двох частин. Частина перша надрукована в 1605 р., Частина друга — в 1615 році. У другій частині автор глибше розкриває характер свого персонажа, вона менше зосереджена на дії, а більше на роздумах та діалогах.
Кількість персонажів – 660
Дон Кіхот – Алонсо Кіхано ─ незаможний дворянин, що прочитав багато лицарських романів. Ці романи так ввійшли в його фантазію, що Кіхано став переконаний, що він мандрівний лицар. Разом із простим селянином, «зброєносцем» Санчо Пансою, самозваний Дон Кіхот Ламанчський вирушив на пошуки пригод. Дон Кіхот вибрав об’єктом своєї любові Дульсінею Тобоську. Так мандрівний лицар нарік дівчину із сусідньої ферми. «Дульсінея» абсолютно не підозрює про Кіхотові почуття до неї, і практично ні разу не з’являється в романі.
(1)В юности мы бываем жестоки к непохожести! (2) Мы ее не понимаем, а поэтому не любим. (3) Есть такой набор тестов, по которым определяют, скажем, настоящего мужчину. (4) Но есть ведь и другие тесты, и по ним определяют настоящего человека. (5) Это ведь только в плохом фильме: если герой не поражает красотой, отвагой и белозубостью, значит, он отрицательный. (6) А «косая сажень», открытый взгляд и широкая улыбка актёра в кино несут в себе исключительно положительный заряд. (7) В жизни как раз не все совпадает. (8) И то, что кажется красотой, на деле может обернуться уродством. (9) И то, что выдается за обаяние, при ближайшем рассмотрении может оказаться эластичной податливой маской, которая, в зависимости от обстоятельств, то растягивается в улыбку, то собирается в кулак. (10) Люди не раз ошибаются, принимая за чистую монету показное радушие, за которым прячется равнодушие и лицемерие. (11) И как важно в непохожести увидеть ту изюминку, что нам увидеть качества настоящего человека. (А. Гербер)Какую из предложенных пословиц вы выбрали бы в качестве заголовка к этому тексту?»1. Не место красит человека, а человек место.2. Мал золотник, да дорог.3. Не всё золото, что блестит.4. Муравей невелик, а горы сворачивает.
