перше французьке видання «Гуллівера» розійшлося за місяць, незабаром пішли перевидання; всього дефонтеновская версія видавалася більш 200 разів. Неспотворений французький переклад, з прекрасними ілюстраціями Гранвіля, з'явився тільки у 1838 році. Популярність свіфтовского героя викликала до життя численні наслідування, фальшиві продовження, інсценування і навіть оперети за мотивами «Подорожей Гуллівера». На початку XIX століття в різних країнах з'являються сильно скорочені дитячі перекази «Гуллівера». "Мандри Гуллівера" - твір фантастичний за своєю формою. Письменник вводить фантастику, оскільки вона допомагає намалювати алегоричну картину сучасного йому суспільства, а також створити образи, Які найповніше виражали б авторські ідеї. Своїм змістом цей роман глибоко правдивий, і Свіфт прагне підкреслити правдивість твору реалістичними описами та скрупульозно- точним зображенням речей у тих незвичайних країнах, куди попадає його герой. Намагаючись зробити свій твір доступним для широких кіл читачів, письменник бере форму популярного на той час пригодницького роману. Але й у новому для нього пригодницькому жанрі Свіфт досяг великих художніх успіхів. Роман розподілено на чотири частини. В першій частині Гуллівер потрапляє до ліліпутів - крихітних чоловічків, у дванадцять разів менших за звичайних людей. Картина політичного життя імперії ліліпутів - це пародія на англійські і загалом європейські політичні звичаї. Читач може запитати: "Навіщо було робити цих людей такими крихітними?" Та тому, що зменшивши їхній зріст, Свіфт зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів та вельмож. Крізь фізичну мізерність цих людців ясніше проступили їхня жорстокість, підступність та зажерливість, характерні й для справжніх, "великих" міністрів та імператорів. Свіфт дуже дотепно уподібнює англійських вігів і торі до ліліпутських партій тремексенів і слемексенів, які ведуть між собою запеклу боротьбу, відрізняючись лише тим, що прибічники однієї носять взуття на високих підборах, а прибічники другої - на низьких. Влучною пародією на католицьку та протестантську церкви є секти "тупоконечників" і "гостроконечників", що сперечаються, з якого боку розбивати яйце. Розповідаючи про ліліпутський звичай давати важливі державні посади тим людям, які виявили вміння ходити по канату та стрибати через палицю, письменник створює гостру сатиру на порядки при англійському дворі. Дослідники творчості Свіфта знаходять у книзі безліч натяків на тогочасні події та окремих політичних діячів. Так вважають, що скарбник Флімнеп - це сатиричний портрет прем'єр-міністра Роберта Уолпола, що звинувачення Гуллівера у зраді пародіює обвинувачення, висунуті проти лорда Болінгброка. Звичайно, ставлячи собі завдання висміяти сучасне йому суспільство, Свіфт використав для цього окремі історичні факти. Але значення книги далеко не вичерпується сатиричним зображенням осіб та подій, які вже належать історії. Алегоричне зображення Свіфта викриває не тільки англійських вігів та торі на початку XVIII століття, а й комедію боротьби сучасних буржуазних партій, внаслідок якої міняються уряди, але не міняється їхня антинародна суть. Вона б'є просто в око сучасним тремексенам і слемексенам - англійським консерваторам і лейбористам, американським республіканцям та демократам. В третій частині книги - "Подорожі до Лапути" - Свіфт устами свого героя дає іронічну пораду, як примирити ворогуючі партії. Слід порозпилювати навпіл голови ватажків і прикласти половину черепа кожного з них до голови його партійного супротивника. Обидві половини повинні добре прижитися,- саркастично зауважує письменник,- бо кількісно і якісно мозок цих людей мало чим відрізняється. Від ліліпутів Гуллівер потрапив у країну велетнів і сам перетворився в ліліпута. Тепер уже не казковий народ ліліпутів з їхніми дещо чудернацькими звичаями, а саме людське суспільство зменшилося до нікчемних розмірів і стало об'єктом вивчення для мудрого монарха велетнів, схожого на доброго короля з народної казки. Гуллівер з гордістю розповідає про свою батьківщину, вихваляючи її політичний устрій, парламент, правосуддя, але розумний король хоче знати всю правду і починає ставити неприємні запитання, які вщент руйнують картину благополуччя, що, за словами Гуллівера, панує в Англії. Допитливого короля цікавить, чи в палаті лордів сидять непідкупні люди, здатні правильно вирішувати долю громадян країни, чи не практикується підкуп виборців під час виборів до палати громад, скільки часу й скільки грошей іде на те, щоб установити в англійському суді істину, і таке інше.
Выбиришь что надо. : Рассказ «Рождество» - автобиографичен. История, рассказанная нам автором, очень похожа на жизненную ситуация самого Набокова, когда он узнал о том, что потерял отца. Слепцов – плод творческой фантазии Набокова, а вот мальчик с его влюбленностью, увлечениями бабочками и велосипедом очень похож на самого Набокова. Слепцов видит красоту зимнего сада, но снег, покой и тишина сопутствует теме смерти. Пейзаж в рассказе имеет два смысла – передает идею красоты, одновременно и размышления о смерти. Чудо, произошедшее накануне рождества, а именно созерцание рождающейся бабочки, как бы отвлекает душу, сосредоточенную на смертельной тоске, и дает ей новое рождение. Набоков даже фамилию своему герою выбрал Слепцов от слова слепой. «Слепцов открыл глаза и увидел…». Слепой – прозрел. 4. Закрепление темы. (15 мин.) - Предлагаю провести ролевую игру. (Используется методика РАФТ) Каждая группа получает задание в соответствии с данной таблицей (ученики составляют письма индивидуально, затем в паре, в группе). - Капитаны, не забывайте оценивать работы своих товарищей. Роль Аудитория Форма Тема Слепцов Современной молодежи Письмо - благодарность «Маленькое чудо, вернувшее меня к жизни – подарок сына» Слепцов Молодежи Письмо -наставление «Помните, в нашей жизни ничего не происходит так». Молодежь Слепцову Письмо поддержка «Вера в чудеса возвращает человека к жизни» Молодежь Слепцову Письмо-восхищение «Горе не сломит человека, если есть вера». 5. Рефлексия. (1 мин.) - Завершая урок, хочу узнать, что вы взяли для себя из сегодняшнего урока? Как должны относить друг к другу родные люди? Что или кто человеку справиться с жизненными проблемами? Можно ли сказать, что в нашей жизни ничего так не происходит? Тогда, что же такое чудо? 6. Пятистишье «ЧУДО». (2 мин.) 7. Домашнее задание. (1 мин) Написать сочинение – рассуждение «Чудеса в нашей жизни». 8. Оценка знаний и умений (3 мин.) - А сейчас подведем итоги нашего урока, и слово предоставляется капитанам команд. Ф.И ученика Свободное письмо «Я и Метель» Активное участие в работе группы Участие в ролевой игре РАФТ Пятистишье Критерии 20-19 –«5» 16-18б – «4» 10-15б.- «3» 5б 5б 5б 5б Итого 1 2 3 4 5 6 Ф.И ученика Свободное письмо «Я и Метель» Активное участие в работе группы Участие в ролевой игре РАФТ Пятистишье Критерии 20-19 –«5» 16-18б – «4» 10-15б.- «3» 5б 5б 5б 5б Итого 1 2 3 4 5 6 Ф.И ученика Свободное письмо «Я и Метель» Активное участие в работе группы Участие в ролевой игре РАФТ Пятистишье Критерии 20-19 –«5» 16-18б – «4» 10-15б.- «3» 5б 5б 5б 5б Итого 1 2 3 4 5 6 Ф.И ученика Свободное письмо «Я и Метель» Активное участие в работе группы Участие в ролевой игре РАФТ Пятистишье Критерии 20-19 –«5» 16-18б – «4» 10-15б.- «3» 5б 5б 5б 5б Итого 1 2 3 4 5 6 Запись из дневника Владимира Набокова. «28 марта . Я вернулся домой около 9 часов вечера, проведя райский день. После ужина я сел на стул возле дивана и раскрыл томик Блока. Мама полулежа раскладывала пасьянс. В доме стояла тишина – сестры уже спали. Потом в прихожей зазвонил телефон, В этом ничего необычного не было, я был недоволен, что пришлось прервать чтение. Я подошел к телефону. Голос Гессена: «Кто это?». «Володя. Здравствуйте, Иосиф Владимирович». «Я звоню, потому, что… Я хотел сказать тебе, предупредить тебя…» «Да, я слушаю». «Что именно?» «Совершено ужасное … за вами пошла машина». Это ночное путешествие помнится мне как нечто происходившее вне жизни и нечто мучительно медленное… Я смотрел на огни, проплывающие мимо, на белеющие полосы освещенной мостовой, на спиральное отражение в зеркально-черном асфальте, и мне казалось, что я каким-то роковым образом отрезан от всего этого – что уличные огни и черные тени прохожих – это лишь случайные видения, а единственно реальным на целом свете было горе, облепившее меня, Слепой – прозрел. 4. Закрепление темы. (15 мин.) - Предлагаю провести ролевую игру. (Используется методика РАФТ) Каждая группа получает задание в соответствии с данной таблицей (ученики составляют письма индивидуально, затем в паре, в группе). - Капитаны, не забывайте оценивать работы своих товарищей. Роль Аудитория Форма Тема Слепцов Современной молодежи Письмо - благодарность «Маленькое чудо, вернувшее меня к жизни – подарок сына» Слепцов Молодежи Письмо -наставление «Помните, в нашей жизни ничего не происходит так». Молодежь Слепцову Письмо поддержка «Вера в чудеса возвращает человека к жизни» Молодежь Слепцову Письмо-восхищение «Горе не сломит человека.
Объяснение:
Спор предполагает, что есть тот, кто прав, и кто НЕ прав.
Очень часто спор похож на перекидывание мяча через сетку. Особенно это происходит, когда оппоненты «выясняют отношения«.
В споре мы пытаемся найти максимум доводов, чтобы ДОКАЗАТЬ свою правоту. И энергия уходит на «доказывание«. То есть на разрушение.
После спора человек часто ощущает опустошение. Это говорит о том, что энергия слилась в никуда.
Потребность доказать говорит о внутренней неуверенности того, кто доказывает.
Когда человек сам не уверен внутри, он всеми ищет эту уверенность вовне. Ему необходимо подтверждение «со стороны» о том, что он прав.
Потребность доказать говорит об отсутствии целостности и несбалансированности.