:)
Объяснение:
Творчості М. Гоголя властиве поєднання романтичних та реалістичних рис, що відобразилося і в його повісті "Шинель". Головним героєм твору є Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник, який працював в одному з петербурзьких департаментів. Вже у Виборі персонажа простежується вплив реалістичних тенденцій на стиль письменника.
Як відомо, реалізм характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування характеру особистості.
Башмачкін — типовий образ. Він уособлює безліч службовців, "маленьких людей", життя яких проходить непомітно для оточуючих. М, Гоголь детально змальовує його зовнішність, одяг, стиль поведінки, що теж властиве реалізму. Письменник акцентує увагу на стосунках між людьми. Оскільки для Акакія Акакійовича сенсом життя є його робота (він переписує папери), то у творі показуються стосунки між колегами, а також ставлення вищих чинів до підлеглих. Особлива увага приділяється розкриттю конфлікту, який і став причиною передчасної смерті головного героя. Це надмірна жорсткість, бездушність у поведінці генерала, до якого звернувся за до Башмачкін. Тобто в повісті розкриваються взаємини людини й середовища, що теж є реалістичною рисою.
Ще одним реалістичним елементом є пояснення характеру й вчинків персонажів повісті їхнім соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя.
Комедия «Недоросль» была написана Денисом Ивановичем Фонвизиным в 1781 году. Одной из центральных проблем было воспитание. В то время в России была идея просвященной монархии. Вторая проблема- это жестокое обращение с крепостными крестьянами. Крепостное право подвергалось резкому осуждению. В то время только смелый человек мог написать такое.
Во все времена во всех произведениях основной частью сюжета была борьба добра и зла внутри человека, а в «Недоросли» добрые люди борются со злыми людьми. Герои комедии делятся на отрицательных (госпожа Простакова, господин Скотинин, Митрофан) и положительных (Софья, Стародум, Милон, Правдин). Фонвизин изобразил Скотининых тупыми, жестокими и подлыми людьми. У читателя он вызвал глубокое презрение к ним. К крепостным крестьянам Простакова относится с презрением «А ты, рассуждение, здравые мысли, доводы-это все ей не доступно. Простакова очень любит своего сына «Обойми меня, друг мой сердечный…». Имя неуча Митрофанушки, которого, кроме обжорства и голубятни ничего не интересует, стало нарицательным «Да я не возьму в толк, о чем спрашивают». Фамилия Скотинина говорит сама за себя. Он очень любит свиней. Простаков во всем подчиняется своей жене и во всем ей потакает. Софья умная добрая девушка. Её дядя Стародум воспитан в Петровское время. Он человек чести и слова «Начинаются чины перестает истина». Милон, жених Софьи, офицер. Правдин в произведении является «освободителем» крепостных крестьян. Благодаря его усилиям в поместье Простаковых никто не пострадает. Учитель Цыфиркин, отставной офицер, показывает себя с хорошей сторон, когда отказался от денег. Вральман раньше был извозчиком, но потом пошел в учителя. Ничему полезному Митрофана он не научил «Как путто пы до арифметики пыли люди тураки ничотные!» В конце пьесы госпожа Простакова раскаивается, а Митрофан показывает себя с плохой стороны, причиняет боль своей матери «Да отвяжись, матушка, как навязалась…»
Объяснение:
надеюсь что информация было полезной)
оцените мое старание (●’◡’●)ﾉ
