Поширити вподобати основна проблематика комедії мольєра "міщанин-шляхтич" головна проблема, на якій побудовано сюжет "мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у франції. новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. саме про одного з таких буржуа — пана журдена — розповів мольєр у своїй комедії. для міщанина журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа доранта. через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. тому, сміючись над бідолашним журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. граф дорант і маркіза доримена представляють дворянство. до того ж на їх прикладі мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. таким і є граф дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. та й доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. обоє вони також пошилися в дурні. про справжні почуття тут і не йшлося. а от на кохання здатні інші герої — люсіль і клеонт, ніколь і ков'єль. вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним журденом, мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.
в данном предложении писатель ю.я.яковлев сравнивает героя своего произведения - косту - с веточкой багульника. этим сравнением автор хотел донести до читателя мысль о том, что красота души мальчика раскрылась перед одноклассниками и учительницей так же неожиданно, как красота багульника. обратимся к тексту, чтобы убедиться в сказанном. поначалу одноклассники и учительница относились к неразговорчивому и скрытному косте с непониманием и недоверием. их мнение о мальчике менялось постепенно. началось всё с неожиданно расцветшего багульника, прутики которого коста принёс в класс. эта веточка заставила по-другому взглянуть на косту. так из молчальника он превратился в волшебника (предложения 20-21). но главное открытие сделала учительница женечка. она проследила за своим учеником и узнала, что после уроков коста торопится к тем, кому нужна его : людям и собакам (предложения 27 – 48). женечка поняла, что она совсем не знала своего ученика, ведь за молчаливой и подозрительной натурой скрывалось доброе и отзывчивое сердце.
1) Характерной особенностью древнерусской литературы является рукописный характер ее бытования и распространения.
2) Для древнерусской литературы свойственны:
- светлость, ясность;
- отсутствие отчаяния, уныния;
- прославление собственной Родины, гордость за неё и её героев;
- стойкость духа;
- глубочайшее почтение к другим народам, их верованиям, обычаям;
- по большей части это творчество коллективное;
- многоразовое переписывание произведений, их изменение;
- описание исторических событий.