1.За жанром «Давня казка» Лесі Українки:
а) поезія в прозі;
б) верлібр;
в) поема;
г) казка.
2. Головний герой твору «Давня казка»:
а) садівник;
б) кріпак;
в) поет;
г) пан.
3.Де відбулася перша зустріч поета з лицарем?
а) У саду;
б) у лісі;
в) на вулиці;
г) у гаю.
4. Кохану лицаря Бертольда звали:
а) Діонісія;
б) Ізабелла;
в) Ізідора;
г) Валькірія.
5. Що вважав своїм багатством поет?
а) Широту душі;
б) все, що його оточувало;
в) вірність і повагу рідних;
г) власну творчість.
6. На якому музичному інструменті грав поет?
а) Скрипці;
б) сопілці;
в) кобзі;
г) мандоліні.
7. Яку квітку кинула кохана лицареві як подяку за серенаду?
а) Ромашку;
б) рожу;
в) тюльпан;
г) гвоздику.
8.Скільки тривала облога міста, у якому опинився Бертольдо зі своїм військом?
а) Тиждень;
б) місяць;
в) дві місяці;
г) півроку.
9. «Краще смерть, ніж вічний сором!» - це слова:
а) поета;
б) співців;
в) лицаря;
г) воїнів.
10. Що обіцяв поетові лицар «за талант співацький»?
а) Багато грошей;
б) розкішне життя;
в) хату в замку;
г) кар’єрний ріст.
11.Що почули слуги Бертольда, підходячи до хатини поета?
а) спів поета;
б) бренькіт мандоліни;
в) розмову селян;
г) декламування віршів.
12.Чим займаються сьогодні поетові нащадки?
а) «Слово гостреє гартують»;
б) «тюрми міцнії будують»;
в) схиляють «чола в тузі»;
г) втішаються, «як у раю».
Леся Українка. «Давня казка».
Тестове завдання
ІІ варіант
1.Щодня на розмову приходив поет до:
а) друга;
б) лицаря;
в) діброви;
г) музи.
2.Поет боявся, щоб від нього не втекли:
а) думки;
б) рими;
в) однокласники;
г) мрії.
3.З якою метою Бертольдо з прислугою вирушив у гай?
а) Відпочивати;
б) збирати гриби;
в) на побачення;
г) на полювання.
4.Які риси характеру переважали у лицаря?
а) Сміливість, привітність;
б) упертість, гордість;
в) волелюбність, лагідність;
г) непокірність, порядність.
5.Для чого, за словами поета, «нема на світі ні застави, ні границі»?
а) широти кругозору;
б) поваги рідних;
в) вільних дум;
г) вдосконалення особистості.
6.За що віддав би все багатство поета лицар?
а) за поцілунок коханої дівчини;
б) за збільшення кількості воїнів;
в) за матеріальне збагачення;
г) за ріст в очах конкурентів.
7.Скільки часу тривало весілля Бертольда та Ізідори?
а) Три дні;
б) тиждень;
в) місяць;
г) два місяці.
8.Хто заспокоїв розчароване військо Бертольда?
а) лицар;
б) поет;
в) Ізідора;
г) військові співці.
9. «Утікай, поки здоровий» - це:
а) улюблений вислів лицаря;
б) талісман Бертольда;
в) девіз війська;
г) заклик поета.
10. Про що співали у місті співці?
а) Про важке життя людей;
б) про розкішне життя панів;
в) про вірність та волю;
г) про щасливе майбутнє.
11. Поет відмовився від «золотих лаврів», бо:
а) боявся деградувати;
б) поетом вже не буде;
в) зрадить думам-блискавицям;
г) буде нещасливим.
12.Коли «скінчиться давня казка», то:
а) між нащадками зніметься «боротьба тяжка, завзята»;
б) «думи-чарівниці» не матимуть «ні застави, ні границі»;
в) «настане правда нова»;
г) «поет від свого люду не почує слів догани».
І варіант
1в; 2в; 3г; 4в; 5б; 6г;
7б; 8в; 9г; 10в; 11б; 12а.
ІІ варіант
1в; 2б; 3г; 4б; 5в; 6а;
7б; 8г; 9б; 10в; 11б; 12в.
Объяснение:
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.
Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.
Купец Степан Парамонович Калашников - главный герой поэмы М.Ю. Лермонтова «Песнь про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова». Он вызывает на кулачный бой до смерти опричника Кирибеевича, который домогался его жены на улице при многочисленных свидетелях. По тем временам - а действие произведения разворачивается в эпоху правления Ивана Грозного - это был невероятный позор. Такие оскорбления тогда смывались только кровью - в буквальном смысле.
Купец - человек исключительной смелости и любит свою жену Алену Дмитриевну. Он знает, чем ему грозил тот бой, поэтому перед тем, как отправиться биться, он отдает распоряжения своим братьям. Каашников понимает, что царь его скорее всего казнит. Однако бесчестье для него было страшнее смерти.
Если Кирибеевич выходит на кулачный бой, чтобы покрасоваться и показать свою удаль, Калашников защищает честь свою, своей жены, своей семьи. Купец намеренно убивает в бою опричника, признается в этом и отказывается сообщить самому царю за что. Возможно, если бы купец объяснил бы причину, царь бы его помиловал - но в том случае позора и бесчестья его жене было бы не избежать, и Калашников это знал. Поэтому он сознательно пошел на смерть.