В моей семье отмечается не только Новый Год, но и Рождество Христово. Для нас это семейный праздник. Мы с братом встречаем его с родителями, бабушками и дедушками. Обычно все родственники собираются у нас дома, у наряженной елки, оставшейся с Нового Года.
Готовиться к Рождеству мы начинаем еще утром. Мама готовит вкусную кутью с изюмом. Как только вечереет, я несу часть этой кутьи к своей крестной матери, которая живет неподалеку. Такова традиция. А она дарит мне какой-нибудь подарок к Рождеству.
Потом я с друзьями и подругами иду колядовать. Мама не разрешает ходить допоздна, поэтому мы делаем это до праздничного ужина. Мы приходим к знакомым людям и поем колядки про младенца Иисуса, про богородицу, ягнят и первую звезду на небе. Мы говорим, что на Землю пришла радость, потому что Иисус Христос родился.
«Наколядованные» конфеты и мелкие деньги мы делим между собой. Однажды мы переодевались в костюмы и ходили ряжеными. Была у нас коза, а еще цыгане, медведь и другие персонажи. У меня был цыганский наряд.
Вечером вся наша семья собирается за праздничным столом. Этот вечер называется сочельником. Дорогих подарков мы друг другу не дарим, потому что все уже подарено на Новый Год. Все садятся есть сначала кутью, а потом и другие блюда. Всей семьей мы вспоминаем умерших родственников, а бабушка ставит отдельно тарелку с кутьей, как будто для них.
Объяснение:
Карл Великий – король Франції. У творі він зображений як ставний чоловік з гордою поставою. Сиве волосся, біліша, ніж сніг, борода, величний і прекрасний. Цей портрет, однак, не відповідає дійсності, адже у 778 році Карлові було лише 36 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем.) (вірш 8). Могутність Карла, його досвід, уміння завойовувати держави визнає та поважає і цар сарацин Марсилій. Це мудрий правитель, який усім серцем вболіває за свою державу та своїх васалів. Карл глибоко переживає за долю військового походу. У «Пісні про Роланда» Карлові сняться два сни, які стають «віщими». Перший він бачить тоді, коли дружина короля наближається до сарагоських земель. Карлу сниться, що Ганелон схопив списа, а той розсипався. А потім неначе на Карла накинувся ведмідь, а з Арденських гір на нього мчиться страшенний леопард. Карл відкусив у ведмедя вухо, а з леопардом вступив у бій. Усе це віщує, що незабаром станеться велика битва. А в іншому сні, коли Роланд бився з маврами, Карлові сниться страшенна буря, грім, блискавиця, вогонь, які падають з неба на франків. На військо напали страшні чудовиська, грифи, змії, леопарди, і воно застогнало. А на Карла накинувся величезний лев і зав’язалася страшна сутичка. Хто переможе — невідомо. Але в другому сні Карлові з’являється ангел. Це є свідченням того, що Бог все ж таки на боці франків і вони переможуть ворога, але зі значними втратами. У творі є й інші прикмети. Так, коли Карл, відправляючи Ганелона послом до маврів, подав йому рукавицю зі своєї правої руки, вона упала. Це було поганою прикметою перед початком будь-якої справи. Взагалі, обряд передачі рукавиці кілька разів повторюється у творі. Передача рукавиці є ознакою васальської залежності від сюзерена і необхідності виконання його наказу.
Герой мудрий, розсудливий, поміркований, уміє прислухатися до думки інших, рішучий, хоробрий воїн, непримиренний до ворогів, уміє цінувати відданість своїх васалів, справедливий, людяний. Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний. Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів. Він чуйний, його переживання щирі. Іноді він буває жорстоким до близьких, але, можливо, це пояснюється жорстоким часом
Карл не просто символ, а жива людина зі своїми емоціями і уподобаннями; у «Пісні» неодноразово автор показує його розчуленим, зі сльозами на очах (61, 66, 68, 204, 205, 207).
Карл Великий став епічним героєм в народної творчості: благородним, величним, могутнім королем, він ідеал державної мудрості. Французький король Карл, що наділяється епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри.
