Спільні риси:сильні,витривалі,прекрасно володіли тогочасною зброєю,істинні воїни,хоробрі,розумні,справедливі.Почнемо з Гектора. Гектор людяний. Він ні разу косо не глянув на Єлену, а це ж вона винна у всіх бідах троянців, не дорікнув їй гірким словом. І до брата свого Паріса, винуватця Троянської війни, він не відчуває ненависті. Він досадує на недолугість та зніженість Паріса й кидає йому в обличчя гіркі докори. Але варто Парісові визнати його, Гектора, правоту й просити пробачення, як гнів Гектора охолоджується, і він готовий вже усе простити Парісу. Він люблячий чоловік і батько.Проте головною відмінністю є надзвичайна людяність порядність Гектора та надмірна гнівливість і жорстокість Ахілла.
Дми́трий Серге́евич Лихачёв (15 (28) ноября 1906[1], Санкт-Петербург, Российская империя — 30 сентября 1999, Санкт-Петербург, Россия) — советский и российский филолог, культуролог, искусствовед, доктор филологических наук (1947), профессор (1951). Председатель правления Российского (Советского до 1991 года) фонда культуры (1986—1993).
Герой Социалистического Труда (1986). Академик АН СССР (1970; член-корреспондент 1953). Лауреат Государственной премии СССР (1969), Сталинской премии второй степени (1952) и Государственной премий РФ (1993; 1999 — посмертно). Член Союза писателей СССР с 1956 года.
Автор фундаментальных трудов, посвящённых истории русской литературы (главным образом древнерусской) и русской культуры. Автор работ (в том числе более сорока книг) по широкому кругу проблем теории и истории древнерусской литературы, многие из которых переведены на разные языки. Автор около 500 научных и 600 публицистических трудов. Внёс значительный вклад в изучение древнерусской литературы и искусства. Круг научных интересов Лихачёва весьма обширен: от изучения иконописи до анализа тюремного быта заключённых.
На протяжении всех лет своей деятельности являлся активным защитником культуры, пропагандистом нравственности и духовности.
Объяснение:
