М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Сербина
Сербина
04.06.2023 08:41 •  Литература

Что сближает мальчика и розу в рассказе сказка о жабе ирозе

👇
Ответ:
MASKARAD2211
MASKARAD2211
04.06.2023
1. - Они оба слабые существа. Мальчик не мог противостоять болезни болезни. Роза не могла противостоять жабе.
2. - Им обоим сестра.Мальчику читает книжку, чтобы развеселить его, а Розу от жабы.
3. - В конце они оба погибли. Мальчик умер от болезни. Розу сорвали и она засохла то есть погибла.
4,5(91 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
тот22
тот22
04.06.2023

«Простак» Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва

До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVIII ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з до культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVII ст. в Англії і до XIX ст. в Росії. Класицизм орієнтувався на античні зразки, оспівував природної людини, сентименталізм орієнтувався на культ природних почуттів, частково реалізм, який зображував життя «у формах самого життя» за до створення типових образів. Філософська повість, Психологічний, епістолярний і авантюрний роман, Літературна казка, революційна пісня, політичний памфлет.

Вольтер – Великий французький письменник і вчений-енциклопедист. Автор філософських повістей, драматургії, казок. Особливості творів Вольтера – простий, доступний мову, афористичність, гостра сатира та ін Філософські повісті – найбільш значущі твори Вольтера. Вони мають публіцистичний характер, Де все діє згідно філософського тезису.

Вольтер використовував пригодницько-авантюрні сюжети, східну екзотику, фантастику для опису дійсності. Іронія і сарказм притаманні його творам і служили метою сатиричного зображення феодальної Європи.

Вольтер зіштовхує природної людини, далекого від порядків і умовностей, з так званим «цивілізованим світом». Письменник піднімає теми, які він вважає світовим злом: антимонархічну, антирелігійну і ін Вольтер вважає монархію соціальним злом, висвітлює її деспотизм і беззаконня, а також сатирично описує і представників релігії. Індіанець Гурон, «природна людина», виявляється у Франції, де стикається з цивілізованим світом. Гурон проходить всі стадії перетворення в «цивілізованого» людини: він знаходиться на військовій службі, виявляється в Бастилії, звідки його вивільнила наречена, мадемуазель де Сент-Ів. На відміну від Ж.Ж. Руссо, який вважав «природної людини» шляхом до світлого майбутнього його людства, Вольтер зіштовхує свого героя Гурон з цивілізованим світом, висвітлює всі недоліки і цивілізації, і «природної людини».

Разом з тим Вольтер демонструє складний шлях людини до своєї мрії, коли він може насправді вважати себе людиною. Вольтер вказує людству цей шлях – це культура. Читачі повинні приходити до висновку, що і влада, і освіта, і культура в майбутньому мають бути спрямовані на виховання ідеальної людини. «Історія – це перш за все картина злочинів і нещасть. Натовпи людей зникають на її великої сцені … »Великий письменник епохи Просвітлення, Вольтер розглядає історію народів як історію їх пошкодження цивілізації. Він вважає, що саме цивілізація винна в затьмаренні народу релігією, яка також є наслідком спотвореного історичного шляху народів. Простак як уособлення народу, не зіпсованого цивілізацією. Вольтер ідеалезірует просте життя народів у часи, коли не було ніяких держав. Розум, не зворушений цивілізацією, вважає Вольтер, здатний мислити розумно, вести себе природно. Гурон, який приїхав з глибинки, не вміє і не розуміє нічого: законів так званого «цивілізованого суспільства». Таким він і залишається, не дивлячись на всі старання зробити її громадянином суспільства.

Чи є Простак ідеалом для Вольтера? Оскільки Простак – людина з глибинки, не спотвореної цивілізацією, Простак є ідеальним, не зіпсованим людиною, він не вірить в Бога, не розуміє, навіщо суспільству так багато законів, якщо всі їх порушують. Війна як один з найстрашніших вад, притаманних людській цивілізації Вольтер зображує війну як безглузду боротьбу, наслідком якої є смерть багатьох людей. Читач бачить і сприймає війну очима Простака, який не розуміє, за які примарні цінності вони воюють.

Сучасне суспільство хоча і дуже далеко відійшло від часів Вольтера, але в ньому залишилися недоліки зіпсованого суспільства, описаного великим письменником – жадібність, хабарництво, безпринципність, сластолюбство і ін Поясніть ваше ставлення до недоліків сучасного суспільства, до функцій державних і релігійних установ, до війні як до вирішення розбіжностей. Поясніть ваше ставлення до війни як до засобу вирішення міждержавних проблем.

4,4(100 оценок)
Ответ:
dgumaeva17
dgumaeva17
04.06.2023
«Евгений Онегин» — одно из самых знаменитых произведений Александра Пушкина. Над романом поэт работал более 7 лет. Свою работу Пушкин называл подвигом, а по количеству затраченных усилий и времени он был сопоставим лишь с «Борисом Годуновым».

Удивительно, что два самых знаменитых произведения Пушкина создавались в ссылке, в одиночестве. Работу над «Онегиным» поэт начал, находясь в ссылке в Кишиневе, а «Годунов» — был написан во время ссылки в Михайловское…

С момента первой публикации романа в 1831 году лет. За это время он стал одним из самых культовых народных произведений, заняв первую строчку пушкинского наследия.

Сегодня не каждый из современников знает, что большинство крылатых выражений, афоризмов и цитат, употребляемых в 21 веке взяты из «величайшей энциклопедии русской жизни» — из романа «Евгений Онегин».

№1.

«…Мы все учились понемногу 
Чему-нибудь и как-нибудь,
Так воспитаньем, слава богу,
У нас немудрено блеснуть…»

Сегодня это выражение, как правило, употребляется в ироническом ключе, рассуждая о дилентатстве, о неглубоких, поверхностных познаниях в какой-либо области…

№2. 

«Что вам дано, то не влечет
Вас непрестанно змий зовет
К себе, к таинственному древу.
Запретный плод вам подавай, 
А без того вам рай — не рай.»

№3. 

Куда, куда вы удалились,
Весны моей златые дни?
Что день грядущий мне готовит?
Его мой взор напрасно ловит,
В глубокой мгле таится он.

Любимая и часто упоминающиеся фраза отечественными магами, колдунами, гадалками и прочими шарлатанами. Но вряд ли кто-нибудь из этих людей знает, что особенно популярной эта строка стала благодаря «арии Ленского» в постановке оперы П. И. Чайковского (1878).

№4.

Чем меньше женщину мы любим,
Тем легче нравимся мы ей,
И тем ее вернее губим
Средь обольстительных сетей.

Фраза стала по-настоящему народной. Современники обычно говорят не «легче», как у Пушкина, а «больше». Примечательно, что эту мысль, с тем же комментарием поэт высказал за год до создания романа (1822) в письме к своему брату, Льву Сергеевичу: «Чем меньше любишь женщину, тем вернее овладеваешь ею. Но это удовольствие достойно старой обезьяны 18-го столетия»…

№5.

«А счастье было так возможно,
Так близко!.. Но судьба моя
Уж решена. Неосторожно,
Быть может, поступила я…

Цитата из монолога Татьяны (Глава. 8, строфа 47). В этом монологе Татьяна признается в любви Евгению Онегину, но говорит о том, что она вышла замуж и, как верная жена, останется верна своему мужу.

Выражение стало особенно популярным после постановки на сцене оперы «Евгений Онегин» П. И. Чайковского. Эти слова звучат в заключительном дуэте Онегина и Татьяны. Кстати, заканчивается монолог еще одним крылатым выражением:

Я вас люблю (к чему лукавить?),
Но я другому отдана;
Я буду век ему верна.»
4,8(97 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ