Д.И. Фонвизин написал комедию " Недоросль". Комедия предполагает анализ нравов и их критику, а порой и публичную " порку" описываемых персонажей. Больше всего драматургу удались отрицательные персонажи : Простаков, Простакова, Скотинин, Митрофанушка и его учителя. Грубые, невоспитанные, они часто попадают впросак. Половина их реплик до сих пор вызывают смех : " не хочу учиться, а хочу жениться", дверь у чулана - "прилагательна", потому что приставлена к месту, а зачем мне география - извозчик довезет...
Положительные герои ( Стародум, Софья, Милон, Правдин) отражают идеи автора и являются резонерами Они произносят правильные слова
Объяснение:
Війна. Від цього слова відразу стає не по собі, однак не кожному дана здатність тверезо оцінити всю масштабність лих, пережитих жахів і втрат, пов’язаних зі словом «війна». Кривава, жорстока, неконтрольована… а чи потрібна вона? Однією з подій, яка наклала глибокий відбиток на історію в цілому, є одна з найбільш кошмарних воєн останніх століть. Так, саме Друга світова. Вивчення ситуації, яка спричинила за собою розвиток подій, що змусили перевернутися не тільки Європу, але й увесь світ, сьогодні присвячуються часи шкільних занять, багато хто знає про Велику Вітчизняну війну із спеціалізованих книг, деякі, можливо, почули сумну історію з вуст родичів, очевидців трагедії, яких з кожним днем стає все менше і менше. Незважаючи на те, що події ці відбулися не так давно і продовжують вивчатися, все меншою стає вірогідність отримати достовірну інформацію про події цієї жахливої війни. Німі обличчя на чорно-білих світлинах, обривки листів, могили сотень тисяч полеглих у боротьбі за свободу своєї Батьківщини, мільйони невинних людей, які не бажали нікому зла, але покинули передчасно цей світ – дуже скоро лише це у нас залишиться, а справжнє обличчя Війни розпливеться немов туман, забудеться, вислизне, залишивши після себе лише почуття, потрібні для того, щоб пам’ятати і шанувати пам’ять покійних під товстим шаром землі і пороху, але чи буде серед цих почуттів справжнє бажання це зробити?
Як було сказано вище, жоден з живучих нині молодих людей покоління 70-х років минулого століття та наступних поколінь вже не може об’єктивно оцінити масштаб трагедії радянського народу під час Великої Вітчизняної війни. Однак при наявності бажання представники цих поколінь завжди можуть звернутися до видань очевидців, ознайомитися з відповідними документами, благо можливості є, і відкоригувати своє уявлення про ті роки.
Природно, що вже ніяк не на останньому місці знаходяться твори письменників, яким довелося творити в період війни та після Перемоги, бути учасниками бойових дій, перебувати на фронті без будь-яких навичок володіння зброєю, або щасливими власниками життя в мирних куточках планети . Вони внесли свій внесок у розвиток як історії, так і літератури – і це не обговорюється. Сьогодні, дякувати Богові, ще зі шкільного віку підростаюче покоління поступово знайомлять з аспектами життя того чи іншого письменника аба поета і проблематикою їх творів, присвячених Великій Вітчизняній війні.