Жители Эрнотерры были очень добрыми,они научились пахать землю и выращивать хлеб,заниматься земледелием-выращивать овощи.Жители научились обрабатывать железную руду и создавать предметы из железа.Они умели писать,чтить закон и религии,-"не лгать,основной закон.Все жители были невысокого,среднего роста,но сильные труженики.Внешность их была прекрасна,они все были очень красивыми.
Воины ,пришедшие с юга,были огромного роста и все облачены в латы.Обладая огромной силой,воины не причинили вреда жителям Эрнотерры,настолько те были прекрасны.Сбросив латы,забыв о войнах,воины поспешили взять в жёны местных девушек-красавиц.Сами воины внешней красотой не обладали.
«Останній дюйм» - оповідання талановитого англійського письменника Джеймса Олдріджа в стилі справжнього трилера. Воно мало свого часу беззаперечний успіх.
Його головний герой Бен – пілот. В Єгипті він багато працює і мало часу приділяє вихованню сина, якому більше десяти років. Спільної мови батько і син не можуть знайти. Бену терміново треба заробити. З сином на старенькому «Остіні» він перелітає на віддалену бухту, щоб зайнятися підводною кіноз*йомкою акул. Бен порушує всі можливі заходи безпеки і піддається атаці акул, в якій страшно постраждав. Батькові і сину, щоб не загинути, потрібно перелетіти до людей на літаку, за штурвалом якого буде 10-ти річний хлопчина, який ніколи раніше самостійно не керував літаком. Ось це останній дюйм!
Для того, щоб на літаку м'яко й безпечно виконати посадку, існує одне єдине правило. Воно полягає в тому, що літак за кілька миттєвостей до торкання поверхні злітно-посадкової смуги має вирівнятися на певній висоті. Літак кілька миттєвостей повинен летіти дуже низько горизонтально над смугою. Це і є висота вирівнювання. Для цього літака висота вирівнювання дорівнювала шести дюймам. Бен називає їх «останнім дюймом». Правильно пройти свій останній дюйм – це і є мистецтво льотчика.
Так само і в людському житті: в усьому існує свій останній дюйм, своя висота вирівнювання. І треба вміти спокійно і впевнено її пройти. Хлопець молодець, він зумів правильно пройти свій останній дюйм. Він якось примудрився посадити літак і врятувати вмираючого батька, а ось Бен з його навіженим ризиком власним життям і життям дитини явно порушив висоту вирівнювання.
P. S. До речі, існує продовження цього оповідання – «Акуляча клітка. Останній дюйм 2», де Бен доводить, що немає меж людської дурості і самовпевненості. Він знову «наступає на ті ж граблі», втративши ліву руку, намагається зняти акул із залізної клітки і знову ледве уникає загибелі. Порятунок приходить в останній момент.