Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості — властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія — країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця — джерело життєвої сили й духовного збагачення, необхідного, як повітря й сонце (у такий б відбувається в Східній Азії спілкування «від духу до духу»).
Особливе місце в ліриці японців займає пізніший за часом виникнення жанр хайку (або хоку), що є ніби усіченим танка.
Один із кращих постів, що працювали в жанрі хайку, — Мацуо Басьо (1644—1694). Басьо перетворив хайку, що буквально означає «гумористичні вірші», на серйозний жанр пейзажної лірики. Його поезія, наповнена глибоким філософським змістом, пильною увагою до внутрішнього світу, прагненням проникнути вдушу явищ природи, вирішує проблеми пізнання дійсності з позицій любові дожиття й людини. У творчості Мацуо Басьо здобули високе звучання події щоденного життя людини.
Стихотворение Булата Окуджавы "Песенка о ночной Москве" посвящено тем одиноким моментам в жизни каждого человека, когда его покидает не только вдохновение, но и любовь.
Окуджава пишет о том, что происходит, "когда командовал людьми надежды маленький оркестрик под управлением любви", что в таких ситуациях все остальное теряет значение. По мнению Окуджавы, которое он озвучивает в этом стихотворении, любовь - это та единственная сила, которая людям выжить даже в самых трудных ситуациях.
Объяснение:
вроде так
