Объяснение:
Цар їде, а під час його відсутності у цариці народилася дочка. Але цариця вмирає, ледь повернувся її чоловік. Цар довго горює, але проходить рік, і в палаці з’являється нова цариця. Ця жінка дуже красива, але вдача у неї важка: вона заздрісна, жорстока і норовлива. У цариці є чарівне дзеркало, яке вміє говорити: кожен день цариця милується на своє відображення і щоразу запитує дзеркало, чи вона найкрасивіша жінка в світі. І довгі роки дзеркало правдиво відповідає, що прекрасніше її немає нікого на світі. Але непомітно виростає її падчерка. У царівни з’являється наречений. Цариця, вбираючись перед дзеркалом, як зазвичай, запитує, чи вона найкрасивіша жінка в світі, чекаючи почути звичне: «Ти, цариця, всіх миліше». Але на цей раз вона чує, що не вона, а царівна, її падчерка, прекрасніше за всіх у світі. Тут і проявляється заздрісна і злісна натура цариці: вона кличе свою служницю і наказує їй у що б то не стало погубити царівну: відвести ту в ліс і кинути на поталу вовкам. Чернавка, служниця цариці, дійсно заманює царівну в лісову глушину, виконуючи волю своєї жорстокої пані. Царівна здогадується, що Чернавка замислила її погубити, і благає відпустити, обіцяючи нагородити її, коли стане царицею. Чернавка насправді не відчуває до царівни злих почуттів: вона лише виконувала наказ господині, яке їй самій не до душі, тому вона охоче відпускає царівну і повертається до цариці. Цариця запитує, виконано чи її наказ, і Чернавка обманює її, запевняючи, що зв’язала царівну і залишила на поживу диким звірам. Цар горює про зниклу дочку, а Єлисей, наречений царівни, відправляється на пошуки зниклої нареченої. Царівна, блукаючи по лісі, виходить до великого будинку, захованого в гущавині. Через деякий час з’являються і господарі — семеро братів-богатирів. Царівна залишається в їхньому будинку, веде господарство, але незабаром богатирі пропонують їй вибрати одного з них в чоловіки. Царівна відмовляється, тому що у неї вже є наречений. Тим часом цариця, вважаючи, що її пасербицю давно розірвали вовки, знову заводить розмову з чарівним дзеркалом і дізнається, що царівна жива. Цариця погрозами домагається правди від своєї служниці і вирішує сама погубити пасербицю. Для цього вона переодягається старою жебрачкою і йде в ліс, до будинку семи богатирів, названих братів царівни. Царівна, нічого не підозрюючи, радо приймає мандрівницю; лише сторожовий пес, відчувши зло, голосно гавкає на переодягнену царицю і рветься з прив’язі. Царівна подає уявній злиденній милостиню, а та дарує їй красиве яблуко. Але насправді воно просякнуте отрутою, і ледь царівна відкушує шматочок, як падає бездиханною. Повертаються богатирі. Пес на їхніх очах проковтує отруєне яблуко і вмирає. Брати розуміють, що царівна загинула через чиюсь злобу і заздрість. Спочатку вони збираються поховати її, але царівна не мертва, а спить: тому брати кладуть її в кришталеву труну і підвішують її в гірській печері. Зла цариця нарешті чує від дзеркала довгоочікувану відповідь, що вона прекрасніше за всіх на світі. Наречений царівни шукає її по всьому світу, але ніде не знаходить зниклу наречену. Нарешті він запитує про неї у тих, хто бачить все — у сонця, місяця і вітру. Сонце і місяць нічого не знають про долю царівни; і лише вітер, вічний мандрівник, розповідає королевичу Єлисею про гірську печеру, в якій на шести ланцюгах висить кришталеву труну. У нії, говорить вітер, твоя наречена. Засмучений королевич йде до гори, щоб ще раз поглянути на свою наречену. Від розпачу він розбиває труну, і царівна раптово оживає. Королевич та царівна повертаються до її батька. У цей час цариця в черговий раз розмовляє з дзеркалом і знову чує про те, що царівна прекрасніше її. У нападі люті цариця розбиває дзеркало. При зустрічі з царівною цариця помирає від злоби і заздрості. Казка закінчується весіллям царівни і королевича.
1. "Мцыри" - романтическая поэма в стихах, написанная М.Ю. Лермонтовым в 1839 году. Произведение увидело свет в 1840 году в сборнике под названием «Стихотворения М. Лермонтова».
Историю о том, как создавалась легендарная поэма «Мцыри», можно назвать готовым сюжетом для создания оригинального произведения. Авторская задумка на написание истории о молодом монахе возникла у Лермонтова еще в юности. Уже тогда в голове поэта зародился сюжет, где рассказывается о 17-летнем служащем монастыря, который вырос среди монахов и с детства был окружен священными книгами. Но главной задачей автора было создание той идеи, ради которой будет страдать и за которую будет бороться главный герой. Чтобы найти такой идеал, ради которого герой пошел бы даже на смерть и воплотить авторскую задумку в жизнь, Лермонтову понадобилось около десяти лет.
2. Мцыри – главный герой поэмы «Мцыри» Лермонтова, которую поэт напишет в 1839 г. Уже в самом имени содержится намек на будущую судьбу героя, ведь «мцыри» с грузинского можно перевести двумя разными В первом случае получится «монах, послушник», во втором же – «чужак, иностранец». Между двумя этими полюсами и проходит жизнь Мцыри.
3. Главный герой мечтает о свободе, готов ради нее на все, даже смерть его не страшит, потому что он сможет провести драгоценные минуты на воле, уединившись с природой. Мцыри умеет видеть красоту окружающего мира, что говорит о его богатой и доброй душе.
4. С шести лет Мцыри жил в монастыре, попав туда по воле случая. Его, как пленника, привёз русский офицер, понимая, что больной мальчик не выдержит дороги и умрёт. Мцыри воспитали монахи, он принял свою участь и почти смирился. Однако тоска по дому, воспоминания из детства: мать, отец, родное село – не оставляли его ни на минуту.
"Я мало жил, и жил в плену.
Таких две жизни за одну,
Но только полную тревог,
Я променял бы, если б мог"
Мцыри рассказывает старику-монаху, который когда-то вылечил его от смерти, о том, как каждодневная тоска по родине мучила его:
"Я знал одной лишь думы власть,
Одну — но пламенную страсть:
Она, как червь, во мне жила,
Изгрызла душу и сожгла.
Она мечты мои звала
От келий душных и молитв
В тот чудный мир тревог и битв,
Где в тучах прячутся скалы,
Где люди вольны, как орлы.
Я эту страсть во тьме ночной
Вскормил слезами и тоской."
По словам главного героя, три дня, проведённые на свободе, для него ценнее тех лет, которые он прожил в монастыре. Монашеская жизнь никак не уживалась с внутренним миром Мцыри, с его натурой. Он называет свою жизнь – заточеньем, сравнивает монастырь с тюрьмой. Свободолюбивая природа горца не может смиренно покоиться в теле монаха. Этот конфликт – основа всего произведения. Характер и мечты юноши несовместимы с жизнью в монастыре, по этой причине его существование там было непрерывным испытанием.
5. Мцыри было 6 лет, когда его увезли из родного аула. Возраст для ребенка, когда он все осознает, и помнит. Он с болезненной остротой вспоминал родную мать, отца, разговоры горцев, вернувшихся с удачных набегов, разговоры о мужестве, воле. Все это он хранил в своей душе, пока рос. И всегда мечтал, что когда вырастет, он найдет дорогу в родной аул, найдет своих односельчан, родственников. В монастыре ему все было чуждо. Он принял веру внешне, исполнял все обряды со смирением, но в душе он жаждал свободы. И однажды он исчез из монастыря.
Он воспользовался грозой, которой почему-то боялись остальные монахи. Юношу гроза не пугала. Напротив, она скрыла его исчезновение. До утра никто не заметил, что он пропал. Оказавшись на свободе, он наслаждался буйством природы.
"Я убежал. О, я как брат,
Обняться с бурей был бы рад!
Глазами тучи я следил,
Рукою молнию ловил…"
ответ: язык постоянно развивается и изменяется. когда появляются новые предметы, явления, они требуют новых слов, а если эти слова уже существуют в других языках, то они заимствуются из них. многие слова произошли от латинских корней, и во всех языках эти слова похожи. например корень аква, означающий вода, дал рождение множеству слов (аквариум, акварель). слово компьютер давно уже существует в мире, а к нам пришло относительно недавно. без заимствований из других языков просто невозможно.
за внимание.