М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Чаромаг
Чаромаг
30.08.2021 06:09 •  Литература

Как проявлял свою любовь к татьяне герасим, из рассказа "муму"? , заранее

👇
Ответ:
89370982401
89370982401
30.08.2021
Герасим ухаживал за Татьяной,пытался с ней разговаривать и защищал её
4,5(32 оценок)
Ответ:
vlasenkoa16311
vlasenkoa16311
30.08.2021
Он ухаживает за ней. Защищает ее когда кто то пытается её ударить на неё на кричать. Он готов убить человека который ей причинит обиду или боль. УДАЧИ
4,6(56 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mariyalesnyak
mariyalesnyak
30.08.2021

Очнувшись, Раскольников, взял мать и сестру за руки и несколько минут внимательно всматривался в их лица.

Мать испугалась его взгляда. В этом взгляде просвечивалось сильное до страдания чувство, но в то же время было что-то неподвижное, даже как будто безумное. Пульхерия Александровна заплакала. Авдотья Романовна была бледна; рука ее дрожала в руке брата.

Мать рассказала Родиону, что они с Дуней приехали сегодня вечером, сообщила, что сама собирается ухаживать за ним, и сердечно поблагодарила Разумихина за и участие. Раскольников раздражительным тоном попросил оставить его одного, но затем остановил ее и стал расспрашивать о Лужине. Выслушав мать и сестру, он объявил, что на днях выгнал Лужина, и потребовал от Дуни, чтобы она отказалась от намерения выходить за него замуж.

– Брат, подумай, что ты говоришь! – вспыльчиво начала было Авдотья Романовна, но тотчас же удержалась. – Ты, может быть, теперь не в состоянии, ты устал, – кротко сказала она.

– В бреду? Нет... Ты выходишь за Лужина для меня. А я жертвы не принимаю. И потому, к завтраму, напиши письмо... с отказом... Утром дай мне прочесть, и конец!

– Я этого не могу сделать! – вскричала обиженная девушка. – По какому праву...

– Дунечка, ты тоже вспыльчива, перестань, завтра... Разве ты не видишь... – перепугалась мать, бросаясь к Дуне. – Ах, уйдемте уж лучше!..

– Пусть я подлец, а ты не должна... один кто-нибудь... а я хоть и подлец, но такую сестру сестрой считать не буду. Или я, или Лужин! Ступайте...

– Да ты с ума сошел! Деспот! – заревел Разумихин, но Раскольников уже не отвечал, а может быть, и не в силах был отвечать. Он лег на диван и отвернулся к стене в полном изнеможении. Авдотья Романовна любопытно поглядела на Разумихина; черные глаза ее сверкнули: Разумихин даже вздрогнул под этим взглядом. Пульхерия Александровна стояла как пораженная.

Разумихин старался успокоить мать и сестру товарища, объясняя все его нездоровьем, убеждал их уйти, обещал, что сам будет ухаживать за больным и сообщать им о его состоянии.

Говоря это, они стояли на лестнице, на площадке, перед самою хозяйкиною дверью... Разумихин был в необыкновенном возбуждении... Состояние его походило на какой-то даже восторг, и в то же время как будто все выпитое вино вновь, разом и с удвоенною силой, бросилось ему в голову. Он стоял с обеими дамами, схватив их обеих за руки, уговаривая их и... почти при каждом слове своем, крепко-накрепко, как в тисках, сжимал им обеим руки до боли и, казалось, пожирал глазами Авдотью Романовну, нисколько этим не стесняясь... Пульхерия Александровна, вся встревоженная мыслию о своем Роде, хоть и чувствовала, что молодой человек очень уж эксцентричен и слишком уж больно жмет ей руку, но так как в то же время он был для нее провидение, то и не хотела замечать всех этих эксцентрических подробностей. Но, несмотря на ту же тревогу, Авдотья Романовна хоть и не пугливого была характера, но с изумлением и почти даже с испугом встречала сверкающие диким огнем взгляды друга своего брата, и только беспредельная доверенность, внушенная рассказами Настасьи об этом странном человеке, удержала ее от покушения убежать от него и утащить за собою свою мать. Она понимала тоже, что им и убежать-то от него теперь уж нельзя. Впрочем, минут через десять она значительно успокоилась...

Наконец Разумихину удалось убедить Дуню и Пульхерию Александровну, и они направились в гостиницу. Разумихин, схватив их обоих под руки, пошел вместе с ними.

Александровне.

Зосимов сказал, что состояние Раскольникова в настоящий момент не вызывает опасений; что болезнь его «имеет некоторые нравственные причины» и вызвана, главным образом, тревогами и заботами; что в больном заметна «какая-то неподвижная мысль», признак мономании. Приезд родных, по его мнению, должен был укрепить состояние больного и благотворно подействовать на него. Рассказав все это, Зосимов, довольный собой и произведенным впечатлением, вышел. Разумихин, уходя вместе с ним, пообещал прийти к ним завтра утром «с рапортом».

4,7(92 оценок)
Ответ:
Праця, пізнання і спілкування є, як відомо, основними формами соціальної активності особистості, самостійними життєвими цінностями, вищими соціальними потребами.

Однією з найважливіших проблем, що хвилюють людину протягом усього життя, і особливо в молодості, є любов. Любов — це істинне морально-естетичне почуття, яке базується на емоційно-духовному переживанні, зацікавленості, симпатії, що виражається у цілеспрямованій прихильності до предмета любові, у безкорисливому і самовідданому прагненні до нього.

Поняття любові багатозначне. Це любов до Бога, ідеї, людини, справи (професії), батьківщини, народу, материнська й батьківська любов до дітей, дитяча любов до батьків, кохання між чоловіком і жінкою — тобто любов має найрізноманітніші форми виявлення. Специфічний зміст любові складають вибірковість, самовідданість, духовна близькість і висока емоційно-духовна напруга, ідеалізація предмета любові, потреба у з'єднанні з ним, взаємопроникнення, здатність до загостреного сприйняття навколишнього світу. Любовні стосунки за своєю природою вибіркові й само-цінні. Почуття любові виявляється у найрізноманітніших людських стосунках
Товариські відносини будуються не розумній основі, і люди, що вступають у ці відносини, готові прийняти й дотримувати кодексу товариства. Цей кодекс припускає повна довіра й відкритість людей по відношенню друг до друга. У дійсних товаришів немає побоювань, що їхні таємні думки й почуття можна використати один одному на шкоду.

Сумлінність у сфері ділових відносин у дійсних товаришів означає таке відношення кожного з них до роботи, при якому вони чесно й відповідально виконують доручену їм частина роботи, причому незалежно від того, контролюються або не контролюються їхні дії з боку.

Під дружбою розуміється такий вид глибоких особистих людських відносин, які найчастіше виникають між людьми однакового віку й того самого підлоги. Для друзів головне - психологічна єдність і постійний нестаток друг у другу. Друзі допомагають, підтримують один одного у важкі хвилини, особливо при рішенні особистих питань. Цим моментом дружба відрізняється від товариства, хоча й ті й інші відносини приблизно однакового ступеня психологічної близькості й взаємозалежності людей. Друзі без страху довіряють один одному саме інтимне, завжди й у всьому можуть один на одного покластися, ніколи не залишають один одного в лиху.
4,5(47 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ