Метель не утихала,небо не прояснялось.Зима вступила в свои владения:температура упала намного ниже нуля,словно мы очутились на северном полюсе;белые хлопья укрыли землю,как одеяло;небо нависло над головой,как саван.При такой температуре занятия в школах отменили.С друзьями не увидеться - вот что скучно.Гляжу в окно,вьюга ревет,как раненый зверь.Во дворе маленькая собачка сидит под покосившимся грибом, - такие делают в детских лагерях над песочницами.С жалостью смотрю на животное и вижу: собачка пождала лапки,свернулась клубочком.И так тоскливо стало на душе,так завьюжено. Это была не просто жалость к бедной собачке - это было сострадание,толкнувшее меня забрать животное из холодной,неприветливой зимы домой.Теперь мы вместе с собачкой сидим возле окна,в тепле и смотрим на хрустящие хлопья снега.Ветер бушует и бьется в окно,птицы зябко ежатся,сидя на ветках,солнце все никак не появиться из-за тяжелых чернильных туч.
Трагедія маленької людини в сучасному світі. оповідання франца кафки сьогодні не менш актуальне, ніж під час його написання. автор дуже точно відобразив місце звичайної людини в світі. головний герой книги грегор замза звичайний чолов’яга, що тяжко працює щоб прогодувати сім’ю з чотирьох людей. його батько втратив роботу і грегор став єдиним годівником. близькі та родичі героя не зважають на духовні цінності, вони більш цінять матеріальні речі та гроші. одного разу, прокинувшись дома, грегор перетворився на комаху. чому саме це сталося автор не пояснює. факт перетворення став несподіванкою як для головного героя так і для його родичів. поведінка близьких людей просто вражає. грегор не тільки не отримав підтримки, але його почали осуджувати та цуратися. франц кафка показує нам як міняється оболонка людини, але душа залишається незмінна. насправді герой поводив себе як комаха і по суті в великому світі і був комахою. нікого не дивувало його поведінка. на роботі та дома до нього відносилися як до бездушної речі. а коли облік грегора почав відповідати його суті, тоді люди почали відчужуватися. проблема суспільства гостро стоїть і сьогодні. більшість людей сприймають один одного тільки за зовнішні дані. душа людини втрачає свою значимість. в одну мить грегор перетворився в велику проблему для сім’ї та ганебний факт. сестра та батько бажають його позбавитися. вони не розуміють, що дійсна проблема не в комасі, а в їх самих. вони сприймали грегора тільки як джерело матеріальних благ. новий зовнішній вигляд героя дуже лякає рідних і вони зраджують його. якщо уважно розгледіти образ героя, то можна впізнати себе. саме боротьба з системою перетворює людей в маленьких та безпомічних комах. некоректне відношення на роботі дозволяє нам відчувати себе як мурашка в мурашнику. таке порівняння актуальне для сьогоднішнього часу. все проходить, а відношення до людини не міняється. автор детально описує життя героя в новому обліку. як грегор намагався вжитися в новому образі та спілкуватися з людьми. але з перевтіленням він став нікому не потрібен. оповідання франца кафки показує нам яка людина нікчемна та безсильна перед труднощами. прочитавши цю книгу кожен зробить для себе висновки і можливо скоректує свою поведінку і відношення до людей.
Трагедія маленької людини в романі Дж.Апдайка "Кролику, біжи". Композиція, тематика і проблематика твору. Андре Моруа. Життя і світогляд. Етапи творчості письменника. Літературні портрети АПДАЙК (Updike) Джон Хойєр (народився 18 березня 1932 р., Шиллінгтон, шт. Пенсільванія), американський письменник; прозаїк, есеїст, поет. Одержав освіту в Гарвардському університеті й Оксфорді, у 1955-57 рр. працював у "Нью-Йоркері", одному із самих престижних літературних журналів США. Характеризуючи власну творчість у численних інтерв'ю (вони зібрані в книзі "Розмови з Джоном Апдайком", 1994 р.) і критичних статтях, що нерідко представляють собою автокомментарій (збірники "Підібрані замітки",1975, "Гребу вздовж берега", 1983), Апдайк звичайно називає своїми вчителями Дж. Джойса, Х. Л. Борхеса, В. В. Набокова і співвідносить свої твори з модерністською естетичною традицією.
