Відповідь:
Життя Мігеля де Сервантеса Сааведри, видатного іспанського письменника-гуманіста доби Відродження, схоже на пригодницький роман з героїчними подвигами, невдачами й розчаруваннями, безперервною боротьбою з нуждою й відсталістю навколишнього світу.
Майбутній письменник з’явився на світ 1547 р. в містечку Алькала-де-Енарес неподалік від Мадрида. Рід його мав давнє лицарське коріння і був добре відомий не лише в Іспанії, а й в Америці, однак на час народження Мігеля збіднів, утратив високі дворянські привілеї та землі. Батько майбутнього письменника Родріго де Сервантес був хірургом. У пошуках заробітків разом із сім’єю він об’їхав майже всю Іспанію. Ті подорожі збагатили хлопчика яскравими враженнями. Незважаючи на матеріальну скруту, скромний лікар таки спромігся дати синові добру освіту. У десять років Мігель вступив до колегії єзуїтів, а після її закінчення продовжив навчання в Мадриді. Там один з кращих на той час іспанських педагогів Хуан Лопес де Ойос першим помітив літературне обдаровання юнака.
Пояснення:
Мастерство Крылова-баснописца остается непревзойденным. Ему удалось условно-дидактический жанр сделать формой подлинно реалистических произведений, предварив многие открытия Грибоедова и Пушкина. В баснях Крылов использовал весь предшествующий литературный опыт: от драматургии он берет остроту и динамичность сюжета, мастерство в построении диалога, речевую характеристику персонажей; от прозы — простоту и естественность рассказа, психологическую достоверность мотивировки поведения героев; от фольклора — народные образы и язык.Именно язык басен Крылова стал подлинным открытием для русской литературы, проложившим дальнейшие пути развития прозы, драматургии и поэзии. До него никто не писал так просто, доступно и метко. Основа языка басен Крылова — это народный разговорный язык с обильным включением просторечий («горланит вздор», «не впрок», «дыханье сперло»), фразеологизмов, пословиц и поговорок («Дело мастера боится», «Ласточка одна не делает весны»). Недаром Белинский увидел в баснях Крылова черту, вообще свойственную русскому человеку коротко, ясно и вместе кудряво выражаться». Великий русский баснописец пополнил русский язык множеством афоризмов и крылатых выражений («Слона-то я и не приметил», «А ларчик просто открывался», «Да воз и ныне там»), прочно вошедших в речь и обогативших современный русский язык.
