М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
sofya0skoblova
sofya0skoblova
18.12.2021 13:35 •  Литература

Характеристика героев произведения "домби и сын" чарльза дикенса

👇
Ответ:
KRASAVKA555
KRASAVKA555
18.12.2021
ЭДИТ ГРЕЙНДЖЕР

Эдит Грейнджер — красавица, вторая жена Поля Домби-старшего. Домби привык воспринимать отношения между людьми, как торговые сделки. Он практически поку­пает себе жену в полной уверенности, что одновре­менно с человеком можно купить и его покорность, преданность, любовь. Но гордая и сильная Эдит отказы­вается признавать власть денег над собой. Она оскор­блена: ведь ее продали дважды. Сначала — выдав замуж за Грейнджера, а потом — за мистера Домби. Эдит горда и высокомерна, но вместе с тем она «слиш­ком унижена и подавлена, чтобы себя». И все же Эдит восстает против деспотизма Домби. Она убега­ет от мужа вместе с его управляющим Джеймсом

Каркером. Джеймс Каркер вдобавок разоряет своего хозяина и служит для Эдит своеобразным оружием ме­сти, т. к. никаких других чувств, кроме презрения, Эдит к управляющему не испытывает.

4,8(83 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
polinaandreeva9
polinaandreeva9
18.12.2021
Картина написана в конце 1860-х - начале 1870-х гг. художник отобразил пейзаж российской глубинки, с ее тяжелым климатом, хлябями от частых дождей, мрачным небом. мы видим тяжелые тучи, которые обильно проливают дождь на землю. особенно это заметно по одинокой березе с согнутой от ветра и дождя кроной. береза стоит поодаль небольшой рощицы, которая кажется сплотившейся под ливнем. лишь одно дерево страдает в одиночку. на переднем плане болото, поросшее травой, кажущейся в свете этого сумрачного дня коричневой. болото проходит до самой рощицы, а дальше мы видим бесконечные просторы, справа чуть освещенные солнцем, и от этого сразу ставшие зелеными и оживленными.
4,4(54 оценок)
Ответ:
ilya70228
ilya70228
18.12.2021
У апавяданні В. Карамазава «Дзяльба кабанчыка» расказваецца пра звычайны для вясковага жыцця эпізод — дзеці прыехалі ў вёску да маці «на свежыну». Але пісьменнік звяртае нашу ўвагу на паводзіны дзяцей, іх адносіны да маці.
Маці вырасціла, выпеставала трох дзяцей: Веру, Ніну і Сцяпана. Мы даведаліся, што ўсе яны добра ўладкаваліся, жывуць у горадзе, не адчуваюць сябе беднымі, а дапамагае маці толькі адзін Сцяпан. Вера і Ніна нават не адчуваюць сваёй віны за тое, што даўно не былі на магіле бацькі, забыліся туды дарогу. Не заўважаюць, што іх маці стала зусім старэнькай, а даглядае такую вялікую гаспадарку. I даглядае не для сябе, а для таго, каб дзеці, прыехаўшы, маглі чаго ўзяць. Пісьменнік не апісвае знешнасці сясцёр, а ўсю ўвагу надае адзенню малодшай сястры Ніны — белы плашчык, чырвоны берэцік, лакавыя чаравічкі. Яна прыехала не дамоў, а ў госці. Ці можна ў белым плашчыку і лакавых чаравічках дапамагчы маці па гаспадарцы? Канешне, не. Ды яна і не збіралася дапамагаць. Яе не ўразілі словы маці аб тым, што цяжка стала «цягнуць» гаспадарку — рукі ломіць і не хапае сіл. Але найбольш яскравы эпізод, які характарызуе ўсіх дзяцей — сцэна дзяльбы кабанчыка. «Смешна было глядзець, як маці бярэ з агульнай кучы кавалак, варочае яго з боку на бок, перакладае з рукі ў руку, гадаючы, каму пакласці, а сёстры і Коля ўважліва сочаць за матчынымі рукамі, маўчаць, ані слова — не да размоў...» Сясцёр і зяця турбуе толькі адно, каб толькі іх не абдзялілі. Адзін толькі Сцяпан заўважае, што маці недзе парэзала палец і ён, заматаны ў белую анучку, «падобны на белую каціную лапку». Аднаму Сцяпану няёмка, што маці ўсё мяса аддае ім, а сабе нічога не пакінула. Менш за ўсё маці думае пра сябе, а дарослыя дзеці нават не заўважаюць гэтага ў прагным жаданні атрымаць найлепшы кавалак.
З усіх дзяцей мне падабаецца Сцяпан. Толькі ён зразумеў сваю памылку і вярнуўся да маці. Ён не прымае жорсткасці і абыякавасці іншых дзяцей. Яму сорамна перад бацькам, што не спраўдзіў яго надзеі і з'ехаў у горад. Сцяпан — адзіны чалавек, якога і можна назваць сапраўдным сынам, а астатнія дзеці ўжо «страцілі святое штосьці», «ачарсцвелі душою».
4,5(86 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ