Объяснение:
Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма”
“Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма”
Багато людей замислюються про філософський аспект кохання та його вплив на життя людини. Серед письменників, які завжди є творчими людьми, тема кохання піднімається ще частіше, зазвичай це відбувається в їхніх творах. Не чужа ця тема була і для українських письменників, зокрема, для Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. У своїх творах “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма” автори розглядали питання кохання, як одну з найголовніших. Згідно зі змістом цих творів цілком можна прийти
до висновку, що без кохання життя ніяк не можна назвати повноцінним, оскільки воно є лише існуванням.
Якщо розглядати лише зміст, дуже схожими є п’єса “Наталка Полтавка” та повість “Маруся”. Там дві молоді дівчини були позбавлені можливості бути разом зі своїми улюбленими хлопцями з тієї причини, що матеріальні обставини розлучали їх. На прикладі двох цих дівчат автори прекрасно показують, що їх життя без коханих перетворилося на справжнє пекло – ніщо не могло їх втішити. Ніяк не можна називати це життям, це є справжнісіньким існуванням, якого ні одній людині побажати не можна. І якщо Наталка
таки стала щасливою разом зі своїм Петром, то Маруся так і не дочекалася Василя і померла від туги. Хіба це можна називати життям? Дещо складніше описане питання кохання у творах “Конотопська відьма” та “Енеїда”. Як мені здалося, в “Конотопській відьмі” герої були більшою мірою зосереджені на другорядних речах, в їх існуванні місця любові було дуже мало. Більш того, в деяких випадках те, що прийнято називати коханням, було замінено для них чарами Явдохи Зубихи. Все це в остаточному підсумку ні до чого доброго не призвело – практично всі герої цього твору залишилися ні з чим. В “Енеїді” питання кохання досліджено мало, але, на мою думку, там по-справжньому ніхто нікого не любив, а значить, і існування героїв цього твору мало небагато спільного зі справжнім і повноцінним життям.
Автори всіх вищезазначених творів добре розуміли життя і віддавали собі звіт в тому, що без любові час людини на Землі – це не життя, а існування. Я можу повністю погодитися з цією тезою. Крім того, необхідно відзначити, що, незважаючи велику кількість питань, порушених у творах, питанню кохання відведено важливе місце, не помітити це неможливо.
отметь лучшим!
1)Произведение показывает различие между состраданием богача и бедняка.
Т.е. тема этого произведения сравнения двух людей - одного с огромным заработком и отдающим очень малую часть на благотворительность и имеющего большую популярность и почет за счет этого
И другого, который берет сироту к себе и дает ей последнее, что у него есть
Понимающего, что никто за это ему не скажет и известным за этот поступок он не станет
Сама идея состоит в том, что бедняк другим, когда и сам сводит концы с концами, имеет гораздо более добрую, светлую и благородную душу, чем богач, дающий малость на благотворительность
Ну само произведение разделено на 2 части, т.е. первая - начало и описание богача, вторая - развязка и описание бедняка.
2)В лирической миниатюре «Два богача» сопоставляется щедрость богача Ротшильда, «который из громадных своих доходов уделяет целые тысячи на воспитание детей, на лечение больных, на призрение старых» , с одним убогим крестьянским семейством, «принявшим сироту-племянницу в свой разоренный домишко»
3) На самом деле семья мужика была бедная.
4)В переносном смысле .Речь идёт о детях
5) Ротшильд.
6) Главная мысль в том что нужно любить, ценить своих детей.
7) Ротшильд- смелый, добрый.
Объяснение:
Нам не понятно