Через три тижні, лежачи на койці, чоловіку було страшно закривати очі. Він так і не видужав душею до кінця. Йому марились вовки, білі кістки його товариша, той шалений ведмідь.
Команда на кораблі зустріла його досить добре, але він відчував себе чужим. Йому хотілося перегорнути деякі сторінки свого життя, щоб більше не згадувати. Але весь час він згадував, як Біл кинув його та яка доля його наздогнала. Все золото світу не могло повернути Біла, а Біл би навіть не спам’ятав про нього. Чи це було варто?
Йому було жаль товариша, жаль навіть того вовка, якого він вбив. Тепер, коли відчувалась ситість, становище здавалося не таким відчайдушним. Але зробив би він сам інакше? Чи зламався би?
Чоловік не міг одразу відповісти на ці питання, але він був впевнений, що все так чи інакше відбулося так, як воно повинно було стати. Ми, такі маленькі, такі беззахисні в дикому світі природи, все ж чогось варті. В нас є незламність та жага життя.
1)Как звали учительницу и сколько ей было лет? 2)Какой предмет она преподавала? 3)За что ругала учительница Савушкина? 4)Почему Савушкин постоянно опаздывал на уроки?
1. Молодая учительница Анна Васильевна ранним морозным утром идёт в школу. 2. Встреча учительницы по дороге в школу с Фроловым. 3. Анна Васильевна проводит урок русского языка. 4. Савушкин как всегда опоздал на урок. 5. Савушкин на уроке называет: "Зимний дуб". 6. Савушкин в учительской. 7. Анна Васильевна и Савушкин идут через удивительный лес. 8. Знакомство учительницы с удивительной зимней природой. 9. Сожаление учительницы. из второго текста можно составить вопросы
1. Почему мужик все-таки генералам? 2. Где служили генералы? 3.О чем постоянно говорили генералы? 4.Почему генералы ничего не умели делать сами? 5. Как генералы отблагодарили мужика за 6. Какими представлены генералы в повести( внешний вид)? 7. Каким представлен мужик в повести( внешний вид)? 8. Какие два социальных слоя показаны в повести? 9.Каким образом генералы оказались на необитаемом острове? 10. Каковы были действия генералов, как только они поняли где оказались? 11.Какую газету читали генералы? 12. Каким образом мужик генералам? 13. Как генералам удалось выбраться с острова? 14. Были ли генералы приучены к физическому и интеллектуальному труду? 15. Кого высмеивает, а кого возвышает автор в этом произведении?
Через три тижні, лежачи на койці, чоловіку було страшно закривати очі. Він так і не видужав душею до кінця. Йому марились вовки, білі кістки його товариша, той шалений ведмідь.
Команда на кораблі зустріла його досить добре, але він відчував себе чужим. Йому хотілося перегорнути деякі сторінки свого життя, щоб більше не згадувати. Але весь час він згадував, як Біл кинув його та яка доля його наздогнала. Все золото світу не могло повернути Біла, а Біл би навіть не спам’ятав про нього. Чи це було варто?
Йому було жаль товариша, жаль навіть того вовка, якого він вбив. Тепер, коли відчувалась ситість, становище здавалося не таким відчайдушним. Але зробив би він сам інакше? Чи зламався би?
Чоловік не міг одразу відповісти на ці питання, але він був впевнений, що все так чи інакше відбулося так, як воно повинно було стати. Ми, такі маленькі, такі беззахисні в дикому світі природи, все ж чогось варті. В нас є незламність та жага життя.