ответить на вопросы по рассказу "цифры" письменно: 1.что чувствовал дядя в момент ссоры с племянником? можно ли назвать его отношение жестоким? 2.какой вывод можно сделать о характере мальчика?
Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі.
Это стихотворение написано уже после начала войны. Анна Ахматова встретила войну в Ленинграде. Ее стихотворение "Мужество" - это призыв защитить свою Родину. Название стихотворения отражает призыв Автора к гражданам. Они должны быть мужественными в защите своего государства. Анна Ахматова пишет: "Мы знаем, что ныне лежит на весах". На кону судьба не только России, но и всего мира, ведь это Мировая война. На часах пробил час мужества - люди СССР бросили орудия труда и взяли оружие. Далее автор пишет об идеологии, которая действительно существовала: люди не боялись бросаться под пули, а уж без крова оставались почти все. Ведь нужно сохранить Россию - русскую речь, Великое русское слово. Анна Ахматова дает завет, что русское слово донесется чистым до внуков, что люди выйдут из плена, не забыв его. Все стихотворение звучит, как клятва. В этом торжественный ритм стиха - амфибрахий, четырехстопный. Знаки препинания очень скромны: используются лишь запятые и точки. Только в конце появляется восклицательный знак. Тропы используются также редко. Ключевыми являются лишь точные Ахматовские эпитеты: "свободное и чистое русское слово". Это значит, что России должна остаться свободной. Ведь что за радость сохранить русский язык, но попасть в зависимость от Германии. Но он нужен и чистый - без иноязычных слов. Войну можно выиграть, но потерять свою речь. К сожалению, сейчас мы теряем русский язык - он превращается в язык информативный, куда вливаются иностранные слова, где появляется целый стиль, пропагандирующий неправильное написание. И что в результате? Война выиграна, но русский язык утрачивается.
2.Он милый,но непоседливый и наивный,как все дети.Но когда дядя все же показал ему цифры,он старался быть примерным и послушным.