4 . Миф — сказание, передающее представления людей о мире, месте человека в нём, о происхождении всего сущего, о богах и героях; определенное представление о мире. Сказка — эпический жанр устного народного творчества: прозаический устный рассказ о вымышленных событиях в фольклоре разных народов.
2. Герой Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
1. Художественным образом может быть что угодно, зависит от произведения. Это могут быть и образы главных героев, и образ природы, и образ города, и образы животных. В общем, все, что как-то работает на сюжет и стиль. Объяснение зависит от самого образа. К примеру, если брать образ Скарлетт из "Унесенных ветром" надо писать, что это сильная женщина, страстная натура, достаточно романтичная. Жизнь вынуждает ее быть сильнее, чем, возможно, ей хотелось бы, принимать решения и брать на себя ответственность. И тд.
3. Міф — стародавня оповідь про походження й будову Всесвіту, діяння богів, таємниці народження й смерті людини, життя правителів і героїв.
Такі оповіді тривалий час супроводжувалися магічними ритуалами, танцями, піснями, ілюструвалися скульптурними зображеннями персонажів. Отож у міфі поєднувалися елементи різних царин культурного життя давніх людей. З плином часу ці елементи розвинулися в окремі галузі науки й культури, а самі міфічні оповіді увійшли до скарбниці словесного мистецтва.
Звісно, за тих часів, коли виникали міфи, ще не існувало ані наук у сучасному розумінні, ані досконалих приладів. Основним засобом пізнання світу була фантазія над законами природи й суспільним життям у міфах утілювалися в яскравих образних картинах, що змальовували незвичайні події та фантастичних істот (богів, напівбогів, чудовиськ, дивовижних тварин та інше). Наші далекі предки ще не відокремлювали себе від природи, а тому наділяли її людськими якостями. Вони вірили, що річки й зорі — живі істоти, а звірі й дерева мають душу... Давні люди вважали, що світ, населений різноманітними божествами, які керують їхніми долями й законами природи. Усе це відбилося в міфах.
5. Зевс пожелал уничтожить также и человеческий род, который стал высокомерен. Тогда Прометей встал на защиту человеческого рода. Он хотел дать людям то, с чего они могли бы себе сами, не полагаясь больше на Зевса. В легенде говорится, что Прометей научил людей пользоваться письмом и другими ремёслами, например, огнём который он украл у богов. Этим он навлёк на себя гнев Зевса. Он был прикован к скале Кавказа и долгое время терпел ужасные мучения.
6. (Індія) За «Махабхаратою», світ виник з яйця, яке плавало у воді. З яйця вийшов Брахма, котрий розділив яйце, створивши небо і землю з його половин, після чого створив все у світі, в тому числі й богів і людей.
(Китай) Так одна з космогонічних схем зводиться до того, що на початку всесвіт нагадував яйце, наповнене хаосом, в якому утворився велетень Пань-гу. Він розколов яйце, його половинки утворили небо та землю, а з тіла Пань-гу виникли світ і все в ньому, включаючи людей. Також створення людей приписується божеставам Нюй-ва і Фу-сі. Нюй-ва — змієлюдина, створила людей з глини і впорядкувала світ, який роздирали катаклізми. Фу-сі навчив людей ремеслам, полюванню і використанню вогню.
(Японія) У японській міфології немає єдиного творця, з хаосу самі собою виникли боги-камі Аме-но Мінаканусі, Такамімусубі й Камімусубі. За ними виникли менш абстрактні боги, пов'язані природними об'єктами, утворилася неоформлена земля. Завершення космогонічного процесу позначилося появою Ідзанаґі й Ідзанамі, котрі зробили землю твердою. Одружившись, вони створили Японські острови, камі та людей, що їх населяють. Їхня дочка Аматерасу, яка сяяла світлом, отримала у володіння Рівнину Високого Неба та стала богинею сонця і землеробства. Аматерасу дала людям злаки, навчила їх вирощувати та займатися ремеслами.
Евпатий Коловрат – славный богатырь земли русской. Евпатий уроженец Рязани, сведений о нем не так много, и они противоречивы. Одни, говорят, что он был местным воеводой, другие – боярином. По сути Евпатий был обычным человеком, однако же его имя навсегда было вписано в русскую историю, и будет служить примером мужества и героизма для нынешней молодежи. Что же такого сделал Евпатий?
Подвиг Евпатия датирован 1238 года. В это не спокойное время, Русь начинала познавать всю сила татаро– монголов, и всю тяжесть последствий набегов кочевников. Было, ясно, что татары вскоре пойдут новым походом на Рязань. Понимая, что собственных сил для успешной обороны города у рязанцев мало, они послали Евпатия Коловрата искать в соседних княжествах. Коловрат отбыл в Чернигов. В Чернигове его настигло известие о разорение родной земли монголами. Не медля ни минуты, Коловрат с малой дружиной (численность её в разных источниках оценена по-разному) спешно двинулся в сторону Рязани. К сожалению, город Евпатий застал уже разоренным и сожженным. Увидев развалины, Коловрат бросился в погоню за войском Батыя. Настигнув татар в окрестностях Суздаля, Евпатий дал бой неприятелю. Не смотря на малую численность отряда, русским удалось смять арьергард татар внезапной атакой. Батый был сильно удивлен всему, что произошло. Хану пришлось бросить в бой свои лучшие части. Батый просил привести ему Коловрата живым, однако Евпатий не сдался и мужественно бился с превосходящим по численности врагом. Тогда Батый послал к Евпатию парламентера, что бы спросить, чего хотят русские воины, - Евпатий ответил – умереть! Бой продолжался. В итоге монголам пришлось применить катапульты, и только тогда им удалось разрушить русский строй. Коловрат был убит. Батый, пораженный мужеством и героизмом русского воина, отдал тело Евпатия его дружине. Остальных воинов, за их смелость Батый велел отпустить, не причинив им вреда.
Евпатий Коловрат по – истине народный герой. Его подвиг нашел отражение в русском фольклоре, про него писали песни и стихи. Сергей Есенин не обошел в своем творчестве личность русского героя, воспев его подвиг в одном из своих произведений. В советские времена «Союзмультфильм» , выпустил мультик – «Сказ о Евпатии Коловрате» . В 2007 году, именем рязанского воеводы, была названа одна из улиц его родного города.
