думаю так
Аннотация к книге "Остров сокровищ"
Роберт Льюис Стивенсон (1850-1894) - знаменитый английский писатель, литературный критик, поэт, основоположник неоромантизма, автор увлекательных и любимых всеми произведений "Странная история доктора Джекила и мистера Хайда", "Черная стрела", "Клуб самоубийц", "Алмаз Раджи", "Потерпевшие кораблекрушение". Однако самым известным романом Стивенсона, принесшим ему мировую славу, является "Остров сокровищ" (1883). Этот приключенческий роман, по праву считающийся одним из лучших в своем жанре, родился из игры. Для развлечения своего двенадцатилетнего пасынка Ллойда Осборна, которому посвящено произведение, Стивенсон начертил карту выдуманного "Острова Сокровищ" и начал рассказывать его историю, сделав главным героем такого же мальчика. С момента своего появления до сегодняшнего дня роман, отличающийся захватывающим сюжетом и живыми, запоминающимися образами пиратов капитана Флинта и Джона Сильвера, пользуется популярностью у читателей всех возрастов.
Славко Беркута - хотів увійти до збірної і не порушувати присяги; у вісім років мав хворі ноги; саме фехтування зміцнило його і частково загартувало характер; батько готував хлопця до складності життєвих обставин; захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
Юлько Ващук - зі сторони батьків він отримує надмірну кількість уваги та любові; але поруч із його славолюбством, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в нього є й позитивні риси; він глибоко емоційний і вразливий; Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів
Лілі Теслюк - талановита дівчинка, яка виявила себе і в кіномистецтві, і у бальних танцях, і у вивченні іноземних мов; не вихваляється своїми успіхами, добре ставиться до однокласників; дівчинка відстоює справедливість, підтримує Славка, коли він потрапив у халепу; мабуть, завдяки їй усі й повірили в те, що Беркуту не затримувала міліція
Стефко Вус - він прикривається образом суворого і байдужого до всього хлопця, щоб захищатися від жорстокості світу; внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом; він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею
Бронзовая птица — повесть-роман Анатолия Рыбакова 1956 года, «легендарный детский триллер»[1], вторая книга трилогии «Кортик» — «Бронзовая птица» — «Выстрел».
Книга переведена на множество языков, одноимённая экранизация книги вышла в 1974 году.
Исторический фон книги — первые годы Советской республики, гражданская война, голод в Поволжье, борьба с беспризорностью. Раскрытие Мишей Поляковым и его друзьями Генкой Петровым и Славой Эльдаровым тайны бронзовой статуи птицы, находящейся в помещичьем доме оправдать Николая Рыбалина и разоблачить графа Карагаева.
Как пишет С. Иванов в своей рецензии, напечатанной вместе с «Кортиком» и «Бронзовой птицей» в издании серии «Библиотека приключений», успех обеих повестей объясняется не только описанием захватывающих приключений, напряжении, в котором держит читателя с первой и до последней страницы, но и в показе характеров героев книги, в показе их мыслей и чувств.