Подорож Дорогоцінного камінчика
Одного разу, в шахті серед вугілля лежав жовтий камінчик.Камінчик думав, чому всі камінці навкруги чорні а він жовтого кольору. У шахту кожного дня приходили люди, та чомусь не помічали камінчика,і від цього йому ставало дуже сумно.Та одного дня, його помітив чоловік з ліхтариком на голові."Дивіться, це ж золото!"- вигукнув чоловік.Він підняв жовтий камінчик і поклав у кишеню.
Камінчик золота навіть і не здогадувався, які пригоди на нього чекають.Спочатку він подорожував у кишені шахтаря, аж поки не потрапив до рук ювеліра.Ювелір уважно оглянув золото і вирішив зробити із нього прекрасу.Жовтий камінчик почувши ці слова злякався."Що зі мною буде?"-засмутелося золото.Але шляху назад не було, і золото вирішило будь, що буде.Поки ювелір готував прилади для переробки камінчика, золото тихенько лижало на полиці і за всім гало.Навіть заглянуло у каталог де були зображені прикраси."Невже я також можу стати таким гарним"-подумав камінчик.Але його думки обірвав ювелір.
Взявши камінчик золота з полиці, ювелір пішов робити прекрасу.Спочатку він розплавив камінчик, а потім вилив масу в форму для виготовлення перстня.А для більшої цінності додав у перстень дорогоціні червоні камінці.Коли прекраса була готова, колишній жовтий камінчик не міг намелуватися, яким він став.
Перстень відвезли до крамниці у гарному футлярі, де його купив принц для своєї нареченої.І як раділо наше золото, що прикрашає руку чарівної дівчини. І до цих пір перстень подорожує, прикрашаючи чиюсь руку, і навіть не згадує, що колись був жовтим камінчиком і жив у темній шахті.
Жил был маленький зелёный кузнечик, он был очень вредный и никогда не делился конфетами, а только грубил всем.
Однажды он попал в паутину. К счастью паучка дома не было и кузнечик стал изо всех сил звать на Мимо пролетала божья коровка, но она не кузнечику, вспомнив старые обиды. Потом мимо пролетела бабочка и показала кузнечику язык. "Не надо вредничать и обзываться" - ехидно сказала она.
Муравьишка тоже не кузнечику, а только тяжело вздохнул.
Дело близилось к вечеру и паучок должен был вернуться домой к ужину.
Кузнечик громко заплакал и попросил прощения у всех своих друзей, только тогда муравьишка, божья коровка и бабочка освободили несчастного.
Друзья помирились и пошли пить чай с конфетами, а кузнечик больше не когда не вредничал.
