Учительница не могла совершить педагогическое преступление своим поступком, потому что с него она смогла преподать ученику уроки: уроки доброты и милосердия.
Именно поэтому рассказчик вспоминает Лидию Михайловну с душевной теплотой и трепетом. С мнения главного героя выражается и авторская позиция относительно действий учительницы: он уважает ее желание ребенку.
Лидия Михайловна играет с мальчиком на деньги, желая ему в денежном плане. Делает она это для того, чтобы он мог пережить трудные для себя времена.
Мнение директора не совпадает с оценкой поступка учительницы главным героем. Автор дает право читателю самому выбирать позицию.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/sochinenie/uroki-francuzskogo/postupok-lidii-mihaylovny.html
3. Зав'язкою є епізод, коли солдати з дідами починали переправлятись через Десну і діди тільки починали свою розмову.
4. Було дуже непросто, тому що залишались хворі, діти, старі люди. І ось ці діди-перевізники не залишали небезпеки, а все возили втікачів на інший берег.
5. У словах діда Платона, у тому дні коли вони з побратимами тікали.
6. Були патріотами, але були дуже боязкими. Діди дорікнули солдатам, що ті боятися смерті, але все одно від неї не втечуть.
7. "Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив."
8.На Петра Колодуба, який захотів немов би довести діду Платона, що в нього жива ненависть.
9. Дуже велике. Вони сміливі і перемогли частину німців ціною власного життя, коли перевернули човна в кінці твору.
10. Так, потрібна. Якщо б не ця правда, Петро Колоду так би і боявся смерті, не став би героєм Радянського союзу.
11. Прийти до діда Платона. Це було неможливо, тому що дід Платон в той же день помер.
12. Думки про те, що зараз в країні відбувається щось схоже. На превеликий жаль. Треба бути патріотами і боротись до кінця за свою країну, себе і інших.
